08 вересня 2014 року м. Київ К/9991/51533/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Лосєв А.М.
Шипуліна Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватної науково-виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р.
у справі №2а-3433/12/2070
за позовом Приватної науково-виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго»
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування наказу,
Приватна науково-виробнича фірма «Анкор-Теплоенерго» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
На підставі акту про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Трубопласт Україна», який є контрагентом позивача, податковим органом було направлено позивачу лист-запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 25.11.2011 р. № 8370/10/23-211/а.
У зв'язку з ненаданням на вказаний запит документального підтвердження господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами, у т.ч. з ТОВ «Трубопласт Україна», наказом від 07.02.2012 р. №124 податковим органом призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст.78 Податкового кодексу України.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 вказаного Кодексу, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом, у встановлений законодавцем строк, надсилався позивачу обов'язковий письмовий запит від 25.11.2011 р. №8370/10/23-211/а про надання пояснень та документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Трубопласт Україна» у травні 2011 року.
У відповідь на вказаний запит позивач направив контролюючому органу лист від 13.12.2011 р. №1312, в якому зазначив, що надісланий запит не відповідає вимогам чинного законодавства, що звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку надавати запитувану інформацію.
У зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних документів, податковий орган 07.02.2012 р. наказом №124 призначив проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до абз. 2 п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, копію наказу від 07.02.2012 р. №124 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було направлено позивачу та отримано останнім 10.02.2012 р.
З огляду на вказане та враховуючи, що позивачем на обґрунтований запит податкового органу не було надано жодних пояснень та документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Трубопласт-Україна» за травень 2011 року, у відповідача виникли обставини для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, у відповідності до приписів п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Приватної науково-виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго» залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р. у справі №2а-3433/12/2070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Лосєв А.М.
Шипуліна Т.М.