ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 вересня 2014 року 13:03 № 826/11531/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,
за участю сторін:
представника позивача - Щедрова І.В.,
представника відповідача - Вороніної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «МТС Україна» (надалі - ПрАТ «МТС Україна», позивач) до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (надалі - Центральний офіс, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2014р. №0001464201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 920 568,00 грн. та №0001474201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 526 527,00 грн.
Позовні вимоги ПрАТ «МТС Україна» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Окрім того, позивач зазначає, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентом ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» має всі первинні документи, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість та відповідно правомірно враховано при визначенні суми податку на прибуток витрати за цими операціями.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.
ПрАТ «МТС Україна» перереєстровано Печерською районною в м Києві державною адміністрацією від 18.10.2004р. за номером: 10701050053002699 та у зв'язку із зміною найменування юридичної особи із ЗАТ «Український мобільний зв'язок» на ПрАТ «МТС Україна» та 26.04.2010р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 14333937.
ПрАТ «МТС Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.11.1992р. за №22954, в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП ДПС на обліку з 21.03.2002р. за №47 та перебуває на обліку в Центральному офісі.
Центральним офісом на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №638 від 27.06.2014р. та у зв'язку із отриманням постанови від 13.05.2014 року заступника начальника другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві підполковника податкової міліції Демченко О.Б. про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПрАТ «МТС Україна» за період 2013-2014 років з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських розрахунків з ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» (код за ЄДРПОУ 34333055), у відповідності до пп.20.1 4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПрАТ «МТС Україна» (код ЄДРПОУ 14333937) з питання правильності обчислення та своєчасності спати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» за період з 01.01.2013р. по 31.05.2014р.
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки №33/28-10-42-10/14333937 від 15.07.2014р. (надалі - Акт перевірки).
Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, встановлено порушення ПрАТ «МТС Україна» п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 351 018,00 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 613 712,00 грн.
Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що господарські операції, які відображені позивачем в документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, і, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.
В обґрунтування висновків щодо не підтвердження валових витрат первинними документами, а податкового кредиту - податковими накладними, відповідач робить посилання на витяг з кримінального провадження №32014100000000036, дата внесення до ЄРДР: 05.03.2014р. №1, 26.03.2014р. №2, 26.03.2014р. №3, 15.04.2014р. №4, 16.04.2014р. №5 прокурор Білий Д.М., реєстратор Балтаг Л.С., висновок експерта від 07.04.2014р. №294 та протокол допиту свідка ОСОБА_6 м. Харків від 25.03.2014 року.
Не погоджуючись з висновками, зазначеними в Акті перевірки, позивачем 22.07.2014р. подано до Центрального офісу заперечення на Акт перевірки (вхідний №16485/10).
Рішенням Центрального офісу від 24.07.2014р. №13744/10/28-10-42-1-47 заперечення ПрАТ «МТС Україна» від 22.07.2014 №FD-14-14340 залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням терміну подання заперечення.
На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, Центральним офісом прийнято податкові повідомлення - рішення:
- №0001464201 від 25.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 920 568,00 грн., в тому числі за основним платежем 613 712,00 грн. та 306 856,00 грн. штрафних санкцій;
- №0001474201 від 25.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 526 527,00 грн., в тому числі за основним платежем 351 018,00 грн. та 175 509,00 грн. штрафних санкцій.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно із п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.
Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.
Відповідно п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 цього Закону регламентовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Абзацом «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
Водночас, згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом п.198.6 наведеної статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до змісту пп.201.4. та 201.8 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.
Згідно з п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696, п. 2 Порядку заповнення податкової накладної №165 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 (надалі - Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Так, судом встановлено, що у перевіряємий період ПрАТ «МТС Україна» здійснювало господарську діяльність із контрагентом ПП «Оптова Компанія «Ельбрус».
З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ «МТС Україна» (продавець) та ТОВ «Югкарт Сервіс» (покупець) укладено договір поставки та надання послуг від 09.03.2011р. №10-СПП.
Відповідно до п.1.1 вищезазначеного Договору ПрАТ «МТС Україна» постачає, а покупець приймає, оплачує та реалізує кінцевому споживачу продукцію, передбачену договором, а також надає послуги популяризації та просуванню, підвищенню попиту на неї у кінцевих споживачів.
Під продукцією, згідно умов Договору, мається на увазі ваучер для поповнення рахунків абонентів продавця, в подальшому - Vouchers MT, який передається покупцю на електронному носії інформації.
До послуг, вказаних в п.1.1 Договору відносяться: ефективний пошук нових каналів реалізації Vouchers MT; забезпечення постійної наявності нових каналів реалізації Vouchers MT; популяризація торгових знаків МТС, створення образу престижності знаку МТС, а також продукції та послуг під знаком МТС; формування образу іноваційності продавця та його продукції; забезпечення рівних умов обслуговування та реалізації Vouchers MT у випадку реалізації в одному пункті продаж аналогічних продуктів інших операторів мобільного зв'язку.
З матеріалів справи встановлено, що в подальшому на підставі угоди від 05.06.2012р. про заміну сторони в договорі від 09.03.2011р. №10-СПП всі права та зобов'язання ТОВ «Югкарт Сервіс», як покупця, передано ТОВ «Центр Карт Сервіс» та на підставі угоди від 01.02.2013р. про заміну сторони в договорі від 09.03.2011р. №10-СПП всі права та зобов'язання від ТОВ «Центр Карт Сервіс», як покупця, передано ПП «Оптова Компанія «Ельбрус».
Разом з тим, відповідач зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, посилаючись на те, що згідно ст.1 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, з огляду на наступне.
Факт надання послуг позивачу підтверджується актами виконаних робіт від 28.02.2013р. №1, від 31.03.2013р. №2, від 30.04.2013р. №3, від 31.05.2013р. №4, від 30.06.2013 №5, від 31.07.2013р. №6, від 31.08.2013 №7, від 30.09.2013 №8, від 31.10.2013р. №9, від 30.11.2013р. №10, від 06.01.2014 №11, від 31.01.2014 №1, від 28.02.2014р. №2, від 31.03.2014р. №3, від 30.04.2014р. №4.
Окрім того, матеріали справи містять докази на підтвердження оплати, зокрема, платіжні доручення від 27.03.2013р. №0010059752, від 26.04.2013р. №0010082720, від 28.05.2013р. №0010102823, від 27.06.2013р. №0010125700, від 24.07.2013р. №0010145206, від 27.08.2013р. №0010167851, від 26.09.2013р. №00101913111, від 25.10.2013р. №0010214224, від 27.11.2013р. №0010238228, від 26.12.2013 №0010264811, від 27.01.2014р. №0010016558, від 06.03.2014р. №0010047330, від 27.03.2014р. №0010062759, від 05.05.2014р. №0010088949, від 30.05.2014р. №0010107831.
Кошти, сплачені ПП «Оптова Компанія «Ельбрус», позивачем віднесено до складу витрат.
На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни наданих послуг за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» наступні податкові накладні від 28.02.2013р. №156 за лютий 2013 року на загальну суму 75 840,87 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 12 640,14 грн., від 31.03.2013р. №171 за березень 2013 року на загальну суму 114 189,56 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 19 031,59 грн., від 30.04.2013р. №187 за квітень 2013 року на загальну суму 142 092,86 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23 682,14 грн., від 31.05.2013р. №193 за травень 2013 року на загальну суму 176 677,52 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 29 446,25 грн., від 30.06.2013р. №187 за червень 2013 року на загальну суму 220 489,29 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 36 748,22 грн., від 31.07.2013р. №207 за липень 2013 року на загальну суму 267 849,45 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 44 641,57 грн., від 31.08.2013р. №166 за серпень 2013 року на загальну суму 293 847,71 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 48 974,62 грн., від 30.09.2013р. №138 за вересень 2013 року на загальну суму 288 158,22 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 48 026,37 грн., від 31.10.2013р. №196 за жовтень 2013 року на загальну суму 318 860,08 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 53 143,35 грн., від 30.11.2013р. №136 за листопад 2013 року на загальну суму 318 951,46 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 53 158,58 грн., від 06.01.2014р. №26 за грудень 2013 року на загальну суму 432 375,05 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 72 062,51 грн., від 31.01.2014р. №146 за січень 2014 року на загальну суму 351 662,89 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 58 610,48 грн., від 28.02.2014р. №146 за лютий 2014 року на загальну суму 297 326,18 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 49 554,36 грн., від 31.03.2014р. №9 за березень 2014 року на загальну суму 272 993,68 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 45 498,95 грн., від 30.04.2014р. №1 за квітень 2014 року на загальну суму 110 960,78 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 18 493,46 грн.
Суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого на підставі вищезазначених податкових накладних, віднесено позивачем до сум податкового кредиту такого податку у відповідних періодах його виникнення.
В межах розгляду справи доказів на спростування факту реєстрації контрагента позивача в якості платника податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства на момент складання податкових накладних відповідачем суду не надано, а наявні в матеріалах справи податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву послуги та їх ціну.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Окрім цього, на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2014р. про витребування доказів на підтвердження факту надання послуг ПрАТ «МТС Україна» контрагентом ПП «Оптова Компанія «Ельбрус», позивачем надано до матеріалів справи інформацію з електронних баз даних ПрАТ «МТС Україна», яка містить відомості про отримані абонентами послуги Vouchers MT.
Разом з тим, щодо посилань відповідача на витяг з кримінального провадження №32014100000000036, дата внесення до ЄРДР: 05.03.2014р. №1; 26.03.2014р. №2; 26.03.2014р. №3; 15.04.2014р. №4; 16.04.2014р. №5 прокурор Білий Д.М., реєстратор Балтаг Л.С., висновок експерта від 07.04.2014р. №294 та протокол допиту свідка ОСОБА_6 м. Харків від 25.03.2014р. як підтвердження правомірності спірних податкових повідомлень - рішень, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Нормами ст. 83 Податкового кодексу України, з урахуванням ст.ст. 84,72 Податкового кодексу, визначено перелік матеріалів, які є підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а саме: документи визначені Податковим кодексом (до яких відносяться первинні документи), податкова інформація, експертні висновки, рішення суду, інші матеріали, отримані в порядку і у спосіб передбачений Податковим кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до ст. ст. 40, 41 Податкового кодексу України, повноваження органів державної податкової служби стосуються контролю за повнотою і правильністю справляння податків та зборів до бюджетів та цільових фондів.
Як вже було встановлено судом, документами, які були використані в ході проведення перевірки та на підставі яких були зроблені висновки щодо порушень ПрАТ «МТС України» податкового законодавства, є: протокол допиту свідка від 25.03.2014р., витяг з кримінального провадження №32014100000000036, дата внесення до ЄРДР: 05.03.2014р. №1; 26.03.2014р. №2; 26.03.2014р. №3; 15.04.2014р. №4; 16.04.2014р. №5 прокурор Білий Д.М., реєстратор Балтаг Л.С., висновок експерта від 07.04.2014р. №294.
Відповідно до ст.20 та ст.83 Податкового кодексу України жоден із зазначених документів не може бути підставою для висновків, наведених в Акті перевірки.
Так, протокол допиту свідків оформлюється в рамках досудового розслідування діянь, що носять ознаки злочину; не є документом, що встановлює факт правопорушення та/або винну особу (ст.17 КПК); не підлягає розголошенню до завершення досудового розслідування (ст.ст.221, 222 КПК); досліджується і набуває статусу доказу тільки за наслідками розгляду їх судом в рамках кримінального провадження (ст. 23, ст. 30 КПК); не відноситься до сфери контролю органів державної податкової служби, а отже не може бути прийнятий для здійснення висновків за наслідком проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «МТС Україна».
Суд також критично ставиться до наданого відповідачем висновку експерта від 07.04.2014р. №294 на вирішення якому ставилося питання чи виконані підписи в документах ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» від імені директора ОСОБА_6 при взаєморозрахунках з ПрАТ «Київстар», окільки відповідачем не наведено суду тверджень щодо відношення ПрАТ «МТС Україна» до даного висновку.
Враховуючи фактичні обставини справи, здійснивши системний аналіз податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про те, що податкові повідомлення рішення №0001464201 та №0001464201 від 25.07.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №0001464201 від 25.07.2014р. на суму грошового зобов'язання 920 568,00 грн., в тому числі сума податку на додану вартість 613 712,00 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 306 856,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №0001474201 від 25.07.2014р. на суму грошового зобов'язання 526 527,00 грн., в тому числі сума податку на прибуток 351 018,00 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 175 509,00 грн.
Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (код за ЄДРПОУ 14333937) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 974,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 26.09.2014р.
Суддя В.П. Шулежко