Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
02 серпня 2013 року Справа № 2а-6366/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О. М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Укрбудсервіс і Ко", вул.Др. Народів, 19 В/16, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область,55000
доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул.Енергобудівників,5, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000
провизнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012р. № 0000292201,
Позивач звернувся до суду з цим позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (надалі - відповідач, податковий орган), в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні нікчемними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Центргаз», а також визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012р. №0000292201. Мотивував свій позов тим, що податковий орган не має повноважень на визнання правочинів нікчемними, операції між позивачем та ТОВ «Центргаз» мали реальний характер та факт їх виконання підтверджується податковими накладними та іншими документами, на момент видачі податкових накладних контрагент був зареєстрований як платник ПДВ, позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства з боку контрагента.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначав, що контрагент підприємства-позивача - ТОВ «Центргаз» у 2011 році змінило склад засновників та фактичну адресу та за юридичною адресою не знаходиться, свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.06.2012р, на час перевірки підприємство не мало зареєстрованих на праві власності транспортних засобів, нерухомого майна та земельних ділянок, операції ТОВ «Центргаз» з попередніми за ланцюгом контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, а відповідно до реєстру податкових накладних відсутні дані щодо реєстрації цим підприємством податкових накладних по цих операціях за квітень 2012року.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги і заперечення, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити частково, виходячи з такого.
В період з 27.09.2012р. по 28.09.2012р. посадовими особами Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Центргаз». За результатами цієї перевірки було складено акт від 02.10.2012р. №27/22-01/36714047, яким встановлено порушення з боку позивача приписів ст. 198 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2012 року №0000292201, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13324,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 3331 грн.
Так, в акті перевірки було встановлено, що основними видами діяльності позивача є будівельні роботи, на цей вид діяльності позивачем отримано ліцензію.
Між позивачем у якості підрядника та ТОВ «Центргаз» у якості субпідрядника було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт від 05.03.2012р. №1/2012, за яким субпідрядник виконував робот на замовлення підрядника. Позивачем до перевірки було надано акти прийому виконаних робіт, видаткові та податкової накладні, виписані ТОВ «Центргаз» від 30.04.2012р. на загальну суму 79942,08 грн, в т.ч. ПДВ 13323,68 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеним податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2012р. Також надані довідки за формою КБ-3 по зазначеними роботам. З цих документів вбачається, що виконані наступні роботи: відновлення КСП та обладнання внутрішньої огорожі в районі електротехнічної майстерні ОРУ-330, а саме: перенесення існуючого намитого та привезеного піску на носилках на відстані 10 м. на суму 44409 грн, у т.ч. ПДВ 4301,50 грн; відновлення відкосів на суму 35533,08 грн, в т.ч. ПДВ 5922,18 грн. Розрахунки між учасниками операції проводилися в безготівковій формі в сумі 38436,00 грн за платіжними дорученнями від 10.05.2012р. №120 та від 05.06.2012р. №161; в срепні 2012р. - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в сумі 39107,82 грн; шляхом взаємозаліку згідно акту від 28.04.2012рю на суму 2398,26 грн. Роботи виконувалися на ВП «ЮУ АЕС». Згідно інформації ВП «ЮУ АЕС» немає відомостей щодо входу на територію АЕС працівників ТОВ «Центргаз». До Южноукраїнської ОДПІ листом від 23.07.2012р. надійшли від ДПІ у Корабельному районі матеріали перевірки ТОВ «Центргаз» - акт перевірки від 23.07.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Центргаз», щодо підтвердження його господарських операцій із платниками податків ТОВ «Намив-1 ЖЕУ 6», ТОВ «Буланжері трейд» та наступними контрагентами - покупцями за квітень 2012рроку. З а юридичною адресою було опитано колишнього директора ТОВ «Центргаз», який повідомив, що був директором та засновником підприємства до травня 2011року, після чого підприємство було переоформлено на ОСОБА_1
Свідоцтво платника ПДВ анульовано ТОВ «Центргаз» 15.06.12р.
Згідно з відповідями на запити, наданими відповідними реєструючи ми органами, за підприємством ТОВ «Центргаз» не зареєстровані транспортні засоби, земельні ділянки чи нерухоме майно.
В свою чергу ТОВ «Центргаз» сформувало податковий кредит у квітні 2012 року по відносинами із ТОВ «Намив-1 ЖЕУ 6» та ТОВ «Буланжері трейд», але ці операції за даними податкового органу мали ознаки безтоварних.
Відповідно, податковий орган вважав нікчемним правочини між позивачем та ТОВ «Центргаз».
З цього податковим органом було зроблено висновок про те, що позивач за квітень 2012 року безпідставно зависив суму податкового кредиту з ПДВ на суму 13323,68 по взаємовідносинам з ТОВ «Центргаз», який проведено на підставі нікчемних правочинів, відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
В той же час, як вбачається із акту перевірки будь-яких заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Центргаз» податковий орган не здійснював, нового директора та засновника підприємства не опитав, лише обмежився констатацією факту відсутності підприємства за юридичною адресою. Податковим органом не було перевірено, чи були допуски на територію АЕС для працівників позивача, оскільки працівники його субпідрядника могли бути зареєстровані у перепустках саме так, враховуючи відсутність безпосередніх правовідносин між ВП «ЮУ АЕС» та ТОВ «Центргаз». Відсутність транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок не може бути визнана перешкодою для виконання робіт, які виконуються вручну - перенесення піску на відстань 10 м та відновлення відкосів, тому ці аргументи податкового органу у акті перевірки та запереченнях на позов є сумнівними та не можуть бути взяті до уваги.
Наявність сумнівів податкового органу у дійсності операцій між контрагентами контрагента та контрагентом позивача не можуть бути підставою для юридичної відповідальності позивача.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту законодавством не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.
До того ж, суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі податкового кредиту сум, сплачених у зв'язку з придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.
В акті перевірки зазначається що по спірним операціям були видані податкові, видаткові накладні, довідки по формі Кб-2, КБ-3 - тобто ті, документи складання яких передбачено законодавством для фіксації та оформлення господарських операцій та відповідних правовідносин.
Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно застосовувати наслідки недійсності правочинів, оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку. В акті перевірки немає посилань на відповідні рішення суду, а висновки акта є суто суб'єктивною думкою державних податкових ревiзорів-iнспекторів, а тому умовивід про нікчемність цих правочинів та безтоварність господарських операцій є невмотивованими.
Інформація контролюючого органу про незнаходженням контрагента за юридичною адресою та неможливість здійснення його перевірки не є підставою для визнання правочинів недійсними, а господарських операцій безтоварними, оскільки чинне законодавство не пов'язує право платника податків на податковий кредит та на формування валових витрат із фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою.
Таким чином, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій є бездоказовими.
Зазначене вище є підставною для задоволення позову в частині оскарження податкового повідомлення-рішення.
В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача, які виразилися у визнанні нікчемними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Центргаз», оскільки відповідні твердження у акті перевірки є лише умовиводами посадових осіб контролюючого органу, і відповідних рішень про таке відповідачем не приймалося та не могло бути прийняте.
В той же час, відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки зазначені у акті міркування окремих посадових осіб податкового органу самі по собі не порушили права позивача та не створили для нього додаткових обов'язків, відсутні підстави для захисту прав, свобод та інтересів позивача в цій частині. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012р. №0000292201, прийняте Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби.
В іншій частині у позові - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник