копія
22 вересня 2014 р. Справа № 804/12086/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіІльков В.В.
при секретаріМофі І.В.,
за участю:
позивача представника позивача представника відповідача 1) представника відповідача 2) ОСОБА_3, ОСОБА_4, Борисенка А.О., Гавриленко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідачів: 1) Головного управління МВС України у Дніпропетровській області; 2) Тернівського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до відповідачів: 1) Головного управління МВС України у Дніпропетровській області; 2) Тернівського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, в якому просить:
- поновити ОСОБА_3 на роботі у званні сержанта міліції на посаді інспектора патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області;
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 18 квітня 2011 року по день поновлення на роботі.
У обґрунтування позову зазначено, що позивач перебувала на службі з 12.06.2008р. по 19.04.2011р. у Тернівському МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області у званні сержанта міліції на посаді інспектора патрульної служби. Наказом Головного управління МВС України у Дніпропетровській області від 18.04.2011р. за № 62 о/с позивача було звільнено на підставі п. «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за порушення дисципліни, проте, позивач зазначає, що дисципліну не порушувала, тому звільнення є незаконними, а саме: відповідно до матеріалів службового розслідування сержант міліції ОСОБА_3 вступила у неділові стосунки з цивільною особою та вимагала гроші у розмірі 3000,00 грн. за вирішення питання про не притягнення особи до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень співмешканці. Позивач пояснює, що не вимагала в особи гроші, оскільки не було таких підстав, як вказано у службовому розслідуванні, позивач зауважує, що не вимагала гроші за не порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці, але по даному факту потерпіла до відділу міліцією із заявою про притягнення винної особи до відповідальності не зверталась і це було відомо ОСОБА_7 Позивач зазначає, що відповідачами не було з'ясовано у чому саме конкретно проявилось порушення дисципліни - у чому полягають неділові стосунки позивача із цивільною особою. Позивач вказує на те, що розмова із громадянами повинна мати місце і повинна мати індивідуальний підхід до кожного окремо з метою виключення провокації з боку працівників міліції на агресивні дії з боку правопорушників, а також з метою виявлення злочинів, тощо. Відповідна співбесіда є специфікою даної роботи. Застосування терміну «неділові стосунки» законодавством не передбачено. При звільненні відповідачем не дотримані та незастосовані норми п.п. 3,4, 7,8 ст. 40, ст. 41 КЗпП України. Крім того, позивач вказала на те, що на місці роботи вона характеризувалась позитивно, за період проходження служби і до звільнення не притягалась до дисциплінарної відповідальності, по факту, на якому ґрунтується службове розслідування відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо відповідача, тому цей факт є недоведеним. З огляду на це позивач вважає своє звільнення незаконним, а також просить її поновити на роботі та відшкодувати кошти за вимушений прогул, який відбувся через незаконне звільнення.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.
Представники відповідача 1) та відповідача 2) в судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову зазначили, що ОСОБА_3 звільнена із ОВС, за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України наказом ГУМВС України в області від 18.04.2011р. за № 62 о/с. Підставою звільнення ОСОБА_3 стало проведення службового розслідування, згідно висновків якого мали місце недотримання порушення положень Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного Статуту ОВС України, Присяги працівника ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, а саме: сержант міліції ОСОБА_3 вступила у неділові стосунки з цивільною особою та вимагала гроші у розмірі 3000,00 грн. за вирішення питання про не притягнення особи до кримінальної відповідальності, що підтверджується відеозаписом та висновками перевірки прокуратури м.Тернівки. Позивач своїми діями скоїла дисциплінарний поступок, що дає підстави сумніватись у її об'єктивності та неупередженості, підриває довіру громадськості до ОВС. При звільненні позивача відповідачі діяли правомірно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ України регламентується Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990р. за № 565-ХІІ (далі - Закон № 565), Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. за № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за № 114 (далі - Положення № 114), Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України, схваленим колегією МВС України 05.10.2000р. № 7км/8 (далі - Етичний кодекс), Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 11.01.1996р. за № 18 (далі - Кодекс честі), Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991р. за № 382. При цьому, суд зауважує, що норми законодавства про працю, що регулюють трудові відносини, до правовідносин щодо проходження цієї публічної служби не застосовуються в частині дії положень спеціального законодавства.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 94 від 02.02.2004р. затверджено Положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Наказом МВС України № 547 від 21.10.2001р. «Про внесення змін до деяких відомчих нормативно-правових актів» Управління МВС України в Дніпропетровській області перейменовано на Головне управління МВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно до п. 9.7 Положення про Головне управління начальник ГУМВС у Дніпропетровській області притягає до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходила службу в органах внутрішніх справ України з червня 2008 року. Зазначений факт підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.
28.03.2011р. за результатами службового розслідування начальником Тернівського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області затверджено Висновок службової перевірки за фактом порушення службової дисципліни інспектором патрульної служби Тернівського міського відділу, сержантом міліції ОСОБА_3
Пунктом 2 зазначеного Висновку запропоновано за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що виразилось у неділових стосунках із цивільною особою порушити клопотання перед керівництвом Головного управління МВС України у Дніпропетровській області про звільнення з ОВС за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ сержанта ОСОБА_3, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС.
Підставою проведення службового розслідування став наданий 23.03.2011р. до канцелярії міського відділу міліції рапорт заступника начальника відділу з кадрового забезпечення майора міліції Гавриленко С.А. про те, що під час особистого прийому громадян, ним отримана інформація про неділові стосунки сержанта міліції ОСОБА_3 з цивільною особою.
Як зазначено у висновку, під час проведення службової перевірки встановлено, що 18.02.2011р. в службовому кабінеті № 213 адміністративної будівлі Тернівського міського відділу ОСОБА_3 вимагала гроші у розмірі 3000,00 грн. від громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вирішення питання про не притягнення його до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Також встановлено, що ОСОБА_8 із письмовою заявою про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 до органів внутрішніх справ не зверталась та звертатись не бажає.
Відповідно до п.14.8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року за №552 посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.
Позивач був ознайомлений з висновком службового розслідування, що підтверджується відповідною відміткою про ознайомлення, яка міститься на останньому аркуші висновку.
Під час проведення службового розслідування відповідачем 2) були використані наступні документи, які були також досліджені і судом під час судового розгляду справи:
- атестаційний лист ОСОБА_3, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС за період з червня 2008 року по березень 2011 року, відповідно до якого за час перебування на вищезазначеній посаді позивач зарекомендувала себе в цілому з позитивного боку; про підвищення результатів службової діяльності не турбується, у повсякденній службовій діяльності в основному дотримується законності, але останнім часом від керівництва надходили зауваження з приводу запізнення на роботу, ігноруванні вказівки безпосереднього начальника; вимоги Статутів, Присяги і наказів МВС України знає і намагається їх виконувати, стан здоров'я задовільний, фізично розвинена, вміло поводиться із табельною вогнепальною зброєю; службову та державну таємницю зберігати вміє; за результатами атестації комісія дійшла висновку, що ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді, рішення атестаційної комісії та її висновок затверджено 28.03.2011р. заступником начальника Головного управління МВС України у Дніпропетровській області та оголошено 11.04.2011р. ОСОБА_3;
- пояснення ОСОБА_3 від 13.04.2011р., надані на ім'я начальника Головного управління МВС України у Дніпропетровській області, відповідно до яких позивач зазначає, що не згодна із відомостями, що зазначені у атестаційному листі є необґрунтованими, у позивачки не було умислу на отримання від ОСОБА_7 хабара, навпаки, позивач хотіла оформити на ОСОБА_7 матеріал стосовно намагання ним дати хабара працівнику ОВС, також позивач зазначає, що був здійснений відеозапис її розмови з ОСОБА_7, яким праціник ОВС шантажував її батька та вимагав у нього хабар за нерозголошення цього факту та за нереєстрацію рапорту про неділові стосунки сержанта міліції ОСОБА_3 з цивільною особою - ОСОБА_7;
- висновок про результати службової перевірки за фактом незгоди сержанта міліції ОСОБА_3, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС, з відомостями, викладеними у атестаційному листі (затверджений 13.04.2011р. начальником Тернівського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області), відповідно до п. 1 якого визнано відомості, виладені у атестаційному листі ОСОБА_3, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС такими, що відповідають дійсності;
- довідка начальника СКЗ Тернівського МВ ГУМВС від 31.01.2014р., відповідно до якої за час проходження служби ОСОБА_3, інспектор патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС притягалась до дисциплінарнї відповідальності, зокрема, наказом Тернівського МВ ГУМВС від 28.10.2010р. № 312 за порушення адміністративного законодавства та вимог наказу МВС України від 22.02.2004р. за № 185 - оголошено зауваження; дисциплінарне стягнення знято наказом Тернівського МВ ГУМВС від 14.03.2011р. за № 98;
- довідка КЗ «Центральна міська лікарня м.Тернівки» від 08.04.2011р. за № 1067 про перебування громадянки ОСОБА_9 на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні та про отримані нею травми;
- послужний список ОСОБА_3;
- копія трудової книжки (НОМЕР_1) ОСОБА_3;
- функціональні обов'язки інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС, затверджені начальником Тернівського МВ ГУМВС 20.01.2010р.;
- пам'ятка працівникові ОВС про спеціальні обмеження, передбачені Законом України «Про боротьбу з корупцією», затверджені наказом МВС Українивід 20.09.2004р. за № 1082, з якими ознайомлена позивач 13.08.2009р.;
- рапорт ОСОБА_3 про зобов'язання працівника ОВС від 29.09.2009р.;
- присяга працівника ОВС - ОСОБА_3, підписана 03.12.2008р.;
- рапорт наданий 23.03.2011р. до канцелярії міського відділу міліції рапорт заступника начальника відділу з кадрового забезпечення майора міліції Гавриленко С.А. про те, що під час особистого прийому громадян, ним отримана інформація про неділові стосунки сержанта міліції ОСОБА_3 з цивільною особою;
- заява та пояснення ОСОБА_7, у яких повідомляється про факт вимагання ОСОБА_3 хабара у розмірі 3000,00 грн.;
- акт про відмову ОСОБА_3 про надання пояснень по факту неділових стосунків із цивільною особою від 23.03.2011р.;
- пояснення ОСОБА_9 від 22.03.2011р.;
- витяг із журналу обліку відвідувань та запрошених до Тернівського МВ ГУМВС від 18.02.2011р. із відміткою чергового про те, що ОСОБА_3 відвідував на робочому місці ОСОБА_7;
- відеозапис розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_7 щодо коштів у сумі 3000,00 гривень;
- роздруківка відеозапису розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_7
Пунктом 1 наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Тернівського міського відділу ГУМВС України у Дніпропетровській області» за № 787 від 04.04.2011р. за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що виразилось у неділових стосунках із цивільною особою, ОСОБА_3, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС звільнено з ОВС за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.04.2011р. за № 62о/c ОСОБА_3, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Тернівського МВ ГУМВС відповідно до Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): з 19 квітня 2014 року (підстава: наказ ГУМВС України в області від 04 квітня 2011 року № 787).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.
Відповідно до п.п. є) п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.
У процесі судового розгляду справи судом було досліджено, крім вищезазначених документів, у якості доказу також постанову слідчого прокуратури м.Тернівки від 05.05.2011р. про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 щодо факту вимагання грошей у розмірі 3000,00 грн. від громадянина ОСОБА_7 за вирішення питання про не притягнення його до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_8.
Відповідно до зазначеної постанови у вказаних діях ОСОБА_3 формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України, проте, в силу мало значимості діяння не несло суспільну небезпеку, тобто не спричинило та не могло спричинити суттєвої шкоди охоронюваним законом інтересам як держави, так і іншим будь-яким особами.
Частиною 5 ст. 21 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ встановлено, що звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Причиною звільнення позивача із органів внутрішніх справ явився факт порушення позивачем дисципліни.
При цьому суд зауважує, що відмова у відкритті кримінальної справи щодо ОСОБА_3 ніяким чином не може ототожнюватись із відсутністю порушення позивачем дисципліни.
Позивач у процесі судового розгляду справи пояснила, що дійсно розмовляла з ОСОБА_7 про необхідність відшкодування збитків громадянці ОСОБА_8, що також підтверджено дослідженими судом у процесі судового розгляду справи доказами. Крім того, позивач визнала, що на відеозаписі зафіксована вона. Позивач зауважує, що діяла з метою попередження злочину та збирала матеріал для притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за намагання дати хабар працівнику ОВС.
Вище зазначені дії позивач ніяким чином не погоджувала із своїм безпосереднім керівництвом - доказів відповідного погодження під час судового розгляду справи до суду надано не було, тому позивач вчиняючи ці дії - діяла на власний розсуд.
Представники відповідача у процесі судового розгляду справи зазначили, що відеозапис факту неділових стосунків сержанта міліції ОСОБА_3 з цивільною особою ОСОБА_7 не є матеріалом, отриманим в процесі здійснення слідчих дій.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за № 3460-IV від 22.02.2006р. при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Статею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за № 3460-IV від 22.02.2006р. встановлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до абз.1 п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, зважаючи на сукупність обставин, встановлених та досліджених в процесі судового розгляду справи, враховуючи те, що відповідно до положень ст. 71 КАС України відповідачами під час судового розгляду справи доведена правомірність своїх дій по звільненню позивача, позовні вимоги щодо поновлення позивача на попередній посаді, на думку суду, враховуючи обставини справи, не підлягають задоволенню.
Абзацом другим п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 передбачено, що у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, враховуючи той факт, що звільнення позивача було здійснено з дотримання вимог чинного законодавства України, з врахування всіх обставин справи, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення коштів за час вимушеного прогулу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не обґрунтованість задоволення позову.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до відповідачів: 1) Головного управління МВС України у Дніпропетровській області; 2) Тернівського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 вересня 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 26.09.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська