Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
30 травня 2013 року Справа № 814/1848/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О. М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТранспортно-комерційного приватного підприємства "Дімір", пр. Леніна, 135, кв. 56, м.Миколаїв,54000
доДержавною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті управління укртрансінспекції у Миколаївській області, вул. Будівельників, 15-А, м.Миколаїв,54042
проскасування постанови від 09.04.2013р. №034162,
Позивач звернувся з вимогою про визнання дій Відповідача неправомірними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 09.04.2013 № 134162. Вимоги обґрунтовані тим, що Постанова про застосування фінансових санкції складено з суттєвими порушеннями законодавства України, а саме з вказаній постанови не зрозуміло на якому з транспортних засобів, належний ТКПП "Дімір", відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. В Постанові № 034162 крім того не вказано, які документи додається до Постанови, не зрозуміло на підставі якого документу була винесена вказана постанова. При винесені постанови не було прийнято до уваги, що згідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 №340 індивідуальні контрольні книжки водія повинні вестися тільки у тз не обладнаних тахографом, не звернуто уваги що тз НОМЕР_1 обладнаний діючим тахографом. Крім того всі документи, перелік яких наведено у ст..48 закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: «документи, що засвідчують використання тз на законних підставах, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на тз, товарно-транспортна накладна, або інші документи на вантаж» у водія був у належності, тому посилання відповідача на надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, визначених ст..48 Закону не відповідає дійсності.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, та зазначив, що перевірка проводилась із додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, належним чином оформленими документами, а постанова про застосування фінансових санкцій від 09.04.2013 № 034162 винесена у відповідності із Законом України „Про автомобільний транспорт" та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.11.06 р. № 1567.
Суд вивчив доводи сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази та дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
25.03.2013 службовими особами відповідача, згідно завдання на перевірку від 22.03.2013 № 011162, в м. Южноукраїнськ, на 112 км а/д «Уль'янівка-Миколаїв», було проведено перевірку, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, вантажного автомобіля DAF TE95XF380, д/н НОМЕР_1, що належить згідно свідоцтва про реєстрацію ПП «Дімір», під керуванням водія ОСОБА_1
В ході проведення перевірки було виявлено, що водій здійснює перевезення вантажів на договірних умовах без наявності необхідних документів, перелік яких визначено ст.48 Закону, а саме: не оформлена індивідуальна контрольна книжка у водія ОСОБА_1. Порушення зафіксовано в складеному акті № 080451.
Щодо доводів позивача про незаконність перевірки та винесення рішення суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 06.04.2011 № 387 затверджено Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, пункт 1 якого зазначає, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (У кртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.
Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства). Відповідно до пункту 7 цього Положення, Укртрансінспекція України реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Згідно зі ст. 6 Закону Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України; державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі); рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і' вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Згідно з пункту 5 Порядку планова та позапланова перевірки проводяться за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Згідно з пунктом 14 Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Згідно з п. 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортних засобів порушень законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає: Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 N 340 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за N 811/18106 передбачено: « 6.3. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.»
Також згідно Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженому відповідно до Закону України "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" ( 2819-15 ), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 ( 993_025 ) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті розділу II. Установлення та технічне обслуговування тахографів п. 2.1. Виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР. Відповідно до п. 2.2. ПСТ (пункти сервісу тахографів) установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів. Так відповідно до Інструкції № 385 п. 2.6 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно п.2.7. За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Також згідно вищевказаної Інструкції розділу III. Умови використання тахографів п. 3.3. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Виходячи з вищенаведеного водій ТЗ, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тобто протокол є обов'язковим документом.
Відповідно до ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону,- штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевезення вантажів вважається таким, що відповідає вимогам Закону, коли водій під час проведення перевірки надає посадовим особам органу контролю належним чином оформлені документи визначені ст. 48 Закону.
Відповідно до п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п. 26 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до п. 27 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Про розгляд справи Позивач повідомлений належним чином рекомендованим листом із повідомленням.
09.04.2013 року, керуючись пунктами 25, 27 Порядку, керівник Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області з дотриманням чинного законодавства України, виніс постанову про застосування фінансових санкцій № 034162.
Таким чином, посадові особи Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області здійснили перевірку і притягли порушника до відповідальності з додержанням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт.
У відповідності зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність своїх дій та постанови про застосування фінансових санкцій № 034162, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник