08 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Гончар Л. Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Військового апеляційного суду Центрального регіону України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення заборгованості по виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2005 року позов ОСОБА_1 до Військового апеляційного суду Центрального регіону України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення заборгованості по виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - задоволено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року апеляційна скарга Державної судової адміністрації України задоволена. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2005 року змінено. Зменшено суму, що підлягає перерахунку та виплаті на користь Чорнонога В. П. з 85435 грн. до 49815 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2005 року.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи і надали належну оцінку зібраним по справі доказам. Так, судами вірно встановлено, що Військовий суд Центрального регіону України не робив відповідні перерахунки та виплати позивачу сум довічного грошового утримання у належних розмірах, що призвело до порушення його прав; а також правильно встановлена міра відповідальності кожного з відповідачів за назване порушення прав позивача на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному діючим законодавством.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку та поклав в основу рішення розрахунок довічного грошового утримання, складений відділом видатків апеляційних та спеціалізованих судів ДСА України (а.с. 94, 124-125), та взяв до уваги Указ Президента України від 05. 03. 2002 року № 220/2002, який в частині збільшення посадових окладів носив рекомендаційний характер для керівників судів. Тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо зменшення суми довічного грошового утримання судді у відставці до 49815 грн.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року - без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
(підпис) В. І. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. І. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) Л. Я. Гончар
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска