Справа № 4-1379/05/06
18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.І.,
Кобилянського М.Г.,
Ліпського Д.В.,
при секретарі Міненко І.М
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про зобов'язання сплатити кошти та відшкодування моральної шкоди,
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2004 року, якою залишено в силі рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2003 року про часткове задоволення позовних вимог: зобов'язання Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим сплатити заборгованість по заробітній платі - невиплачену надбавку за вислугу років в сумі 678,40 гривень, допомогу на оздоровлення в сумі 297,94 гривні, компенсацію за затримку виплати заробітної плати при звільненні в сумі 297,94 гривень; відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Просить постановити нове рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 01 січня 1997 року по 20 січня 1999 року позивачка працювала на посаді вчителя загальноосвітньої школи НОМЕР_1 міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, звільнена за статтею 38 Кодексу законів про працю України (за власним бажанням). Стаж педагогічної роботи становить понад 10 років.
За спірний період позивачка не отримувала надбавку до заробітної плати за вислугу років та допомогу на оздоровлення, що передбачені статтею 57 Закону України “Про освіту».
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
При прийнятті рішення суди першої та апеляційної інстанції з урахуванням фактичних обставин справи, наявних у справі матеріалів та положень Кодексу законів про працю України, Законів України “Про оплату праці», “Про освіту», обґрунтовано виходили з того, що оскільки позивачці не виплачувалися кошти, передбачені законодавством, тому вони підлягають стягненню з суб'єкта владних повноважень.
Відсутність належного бюджетного фінансування не є підставою для звільнення Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від обов'язку фінансового забезпечення закладів освіти.
Правова оцінка, яку суд дав обставинам справи, не суперечить вимогам законодавства.
Оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.І. Цуркан С.Є. Амєлін М.І. Гурін М.Г. Кобилянський Д.В. Ліпський