02 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 495/4350/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мишко В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Домусчі С.Д.,
судді - Яковлева Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату і головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату і ГУПФ України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок пенсії і грошового забезпечення та стягнення суми заборгованості.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував положеннями постанови КМ України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889 та наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2014 року вищенаведений позов було частково задоволено. Зобов'язано відповідачів вчинити спірні дії. Стягнуто з пенсійного органу невизначену суму грошових коштів.
В апеляційних скаргах ГУПФ України в Одеській області і ІНФОРМАЦІЯ_2 просять скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обгрунтованності даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є військовим пенсіонером. Перебуває на обліку у відповідачів. Просить збільшити пенсію на підставі постанови КМ України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889 та наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, установлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, то зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови № 889 з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, який не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Підпунктом 2.3 пункту 2 цієї Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, - до 20 % місячного грошового забезпечення.
У пункті 5 вказаної Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 липня 2014 року справа 21-234а14 (додана до матеріалів справи).
Отже, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату і головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату і головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного бюджету сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 36, 54 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /С.Д. Домусчі/
/Ю.В. Яковлев/