23 вересня 2014 року справа № 823/2381/14
10 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі - Чемерин І.В.,
за участю:
представників позивача - Чернеця С.С., Щерби О.О., Руминської І.М. (за довіреностями),
представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У серпні 2014 року до суду звернулось комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014р. №20/23-01-17-0508/03328675 про збільшення грошового зобов'язання за пенею у сумі 104876 грн. 09 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 517410 грн. 68 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., якою встановлено порушення п.п. 168.1.2 та п.п. 168.1.5 п. 168.1, п.п. 176.2»а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України внаслідок неповного та несвоєчасного перерахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із невиплаченої заробітної плати за період з серпня 2010 р. по червень 2012 року. Вважав, що до набрання чинності Податковим кодексом України до 01.01.2011р. штрафні санкції повинні застосовуватись із дотриманням річного строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, тому пеня за період з серпня по грудень 2010 року нарахована безпідставно. Крім цього, згідно п.п. 168.1.1, 168.1.2 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Натомість згідно п.п. 168.1.5 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід не виплачується, то податок на доходи фізичних осіб, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто різні норми Податкового кодексу України по-різному визначають строк сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб. При цьому згідно п. 56.21 Податкового кодексу України у разі коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Позивач як податковий агент відповідно до п.п. 168.1.2 Податкового кодексу України сплачував до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб в момент виплати заробітної плати, тому штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб застосовані з порушенням п. 56.21 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з вказаних підстав та просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив, у письмових запереченнях від 21.08.2014п. вказав, що позивач в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, оскільки нарахований податок з доходів фізичних осіб за період з серпня 2010р. по червень 2012р. сплачувався до бюджету під час виплати заробітної плати протягом 2011-2012р.р., а не протягом місячного податкового періоду, за липень 2012р. сплачений не у повному обсязі, а нарахований в липні-листопаді 2012р. у сумі 665333 грн. взагалі не сплачений.
У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» (позивач) згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 27.04.2000р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 03328675.
ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (відповідач) провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 27.12.2013р. №1535/23-01-17-0508/03328675.
Перевіркою встановлено, що позивач в період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. податок на доходи фізичних осіб перераховував до бюджету несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив вимоги п.п. 168.1.2 та п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014р. №01-23-01-17-0508/03328675 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 641853 грн. 31 коп., в т.ч. 517410 грн. 68 коп. штрафних санкцій та 124442 грн. 63 коп. пені.
Рішенням про результати розгляду скарги від 27.03.2014р. №6734/23-00-10-0210 Головного управління Міндоходів у Черкаській області податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014р. №01-23-01-17-0508/03328675 скасовано частково на суму 19566 грн. 54 коп. помилково нарахованої пені, а в іншій частині на суму 622286 грн. 77 коп.. в т.ч. 517410 грн. 68 коп. штрафних санкцій та 104876 грн. 09 коп. пені залишено без змін.
На підставі вказаного рішення відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014р. №20/23-01-17-0508/03328675, яким за порушення п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 та п.п. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 та ст. 129 Податкового кодексу України збільшив суму грошового зобов'язання на 622286 грн. 77 коп., в т.ч. 517410 грн. 68 коп. штрафних (фінансових) санкцій та 104876 грн. 09 коп. пені.
Діючим до 01.01.2011 року Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2005р. №889-1У (далі - Закон №889) було передбачено, що платником податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи (п. 2.1. ст. 2).
Згідно п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону №889 фізичною особою - резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого відносяться доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону №889).
Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону №889 податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889).
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №889).
Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (п. 19.2 ст. 19 Закону №889).
Згідно з вказаними нормами позивач зобов'язаний був нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати заробітної плати, а у випадку, коли заробітна плата була нарахована, але не виплачена - протягом місячного строку.
З розрахунку пені вбачається, що в порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 позивач сплатив до бюджету нарахований податок з доходів фізичних осіб за вересень-грудень 2010 року у січні - червні 2011 року.
Згідно з п. 20.2 ст. 20 Закону №889 фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, згідно з п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» якого було передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011р. №3609-У1, який набрав чинності з 06.08.2011р., статтю 168 було доповнено підпунктом 168.1.5, відповідно до якого якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Таким чином, з 01.01.2011р. до 06.08.2011р. податкові агенти зобов'язані були перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб під час виплати такого доходу, але не пізніше 31.08.2011 року. а з 06.08.2011р. - під час виплати такого доходу, а у разі, коли дохід нараховувався, але не виплачувався, протягом місячного податкового періоду.
З розрахунку нарахованої пені вбачається, що нарахований податок на доходи фізичних осіб за лютий-червень 2011р. позивач зобов'язаний був перерахувати до бюджету до 31.08.2011р., однак фактично перерахував у період з вересня 2011 року по лютий 2012 року, також перераховував податок на доходи фізичних осіб за період з серпня 2011 року по липень 2012 року під час виплати заробітної плати з порушенням місячного строку, внаслідок чого порушив п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).
Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п. 176.2 «а» ст. 176).
Згідно п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
П.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачає, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129)
Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (п. 129.4 ст. 129).
Таким чином, Податковим кодексом України визначено початкову та кінцеву дати нарахування пені без обмеження періодом, за який пеня може бути стягнута.
Згідно з розрахунком пені у зв'язку з порушенням строків перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з серпня 2010 року по липень 2012 року позивачу нараховано пені у сумі 104876 грн. 09 коп.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
В свою чергу, відповідно до 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з розрахунком штрафу за порушення визначених Податковим кодексом України строків сплати до бюджету сум узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб штраф застосовано за порушення строків починаючи з 31.08.2011р., тобто в межах 1095 календарних днів.
Беручи до уваги, що відповідачем доведено порушення позивачем вимог п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 та п.п. 168.1.5 п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014р. №20/23-01-17-0508/03328675 є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає.
Щодо посилань позивача на застосування передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України річного строку при нарахуванні пені за серпень-грудень 2010 року суд зазначає, що відповідно до ст. 4 не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Крім цього, штрафні санкції та пеня застосовані відповідно до ст. 126 та ст. 129 Податкового кодексу України, а відповідно до ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Щодо суперечності між п.п. 168.1.1, 168.1.2 та п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України суд зазначає, що п.п. 168.1.2 передбачає строки перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, який нарахований та утримується під час виплати заробітної плати, натомість п.п. 168.1.5 передбачає перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що нарахований, але заробітна плата не виплачена. Таким чином, вказані норми передбачають перерахування податку на доходи фізичних осіб за різних умов, тому не є суперечливими.
Оцінюючи у сукупності встановлені фактичні обставини справи. суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.
У позові позивачем заявлено вимоги майнового характеру та повинно бути сплачено судовий збір у сумі 4872 грн., фактично сплачено 10% вказаної суми, а саме: 487 грн. 20 коп. Сума, що підлягає доплаті, складає 4384 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,-
У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2014р. №20/23-01-17-0508/03328675 відмовити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (18036, м. Черкаси, пр. Хіміків, 42, ідентифікаційний код 03328675) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 29 вересня 2014 року.
Суддя А.В. Руденко