про повернення позовної заяви
29.09.2014 Справа № 908/3677/14
Cуддя Зінченко Н.Г., розглянувши позовні матеріали
за позовом ОСОБА_1, (85050, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт», (83017, м. Донецьк, б. Шевченко, буд. 29)
про стягнення 1031,75 грн.
29.09.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1, Донецька область, с.Октябрське з позовною заявою б/н від 23.09.2014р. (вх. № 3898/09-05/14 від 29.09.2014 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт», м. Донецьк про стягнення 1031,75 грн.
У відповідності до п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 54 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.
Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.
Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).
З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прохальна частина позовної заяви б/н від 23.09.2014р. (вх. № 3898/09-05/14 від 29.09.2014р.) містить вимогу майнового характеру про стягнення 1031,75 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. № 719-Y11 станом на 01.01.2014 р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080,00 грн.).
До позовної заяви б/н від 23.09.2014р. (вх. № 3898/09-05/14 від 29.09.2014р.) позивач докази сплати судового збору не надав.
Проте, в позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.17 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно п.17 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.
Позивачем в позовній заяви заявлена вимога про стягнення 1031,75 грн. вкладу (частки) у статутний фонд ТОВ «Донбаснафтопродукт», м. Донецьк., що за своєю правовою природою не є тотожнім поняттю «збитки», які передбачені п.17 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Стаття 56 ГПК України в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" № 9126837-11 від 19.05.2011 р.).
У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення та опису вкладення.
Зазначене підтверджується пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 р. (з наступними змінами і доповненнями), в якому зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви.
Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (з наступними змінами і доповненнями), у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
До позовної заяви б/н від 23.09.2014р. (вх. № 3898/09-05/14 від 29.09.2014р.) на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви б/н б/д з доданими до неї документами, позивачем не надано жодного документу.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, Донецька область, с.Октябрське до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснавфтопродукт», м.Донецьк про стягнення 1031,75 грн. та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Додаток: на 13-и аркушах.
Суддя Н.Г.Зінченко