Номер провадження: 22-ц/785/4580/14,
Головуючий у першій інстанції Коваленко О.Б.
Доповідач Троїцька Л. Л.
25.09.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Кварталової А.М., Таварткіладзе О.М.,
при секретарі - Швець В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на 69/100 частин житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на 31/100 частину житлового будинку за апеляційною скаргою заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2013 року, -
13.05.2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, уточнивши який, просила визнати за нею право власності на 69/100 частин домоволодіння, у тому числі на 19/100 частин в порядку набувальної давності, та визначити порядок виконання рішення.
Позов обґрунтувала тим, що 19/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 жовтня 1989 року належало її батьку ОСОБА_6 та його рідному брату ОСОБА_7 в рівних частках кожному (по 19/100).
Співвласниця житлового будинку, ОСОБА_3, реконструювала належну їй частину домоволодіння і здала її до експлуатації (розпорядження Київської районної адміністрації від 18.09.2002 року за №1533).
Розпорядженням Київської районної адміністрації від 11 листопада 2002 року за №1881 за заявою ОСОБА_3 був затверджений розрахунок ідеальних часток по домоволодінню, згідно якого частка ОСОБА_7 та ОСОБА_7, що складалася з житлової кімнати 2-2, площею 19,1 кв.м та прибудови літ. "А1", у спільному частковому майні, зменшилася і стала складати 7/25 частин, тобто по 7/50 частин кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, не отримавши правовстановлюючі документи на 7/50 частин майна.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2012 року за ОСОБА_2 було визнане право власності на 7/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.
На підставі дозволу на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК м.Одеси від 21.09.2007 року за №577/07, належна ОСОБА_7 частина домоволодіння була реконструйована та прийнята до експлуатації згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142130210963 від 21 січня 2013 року.
Загальна площа реконструйованої частини житлового будинку склала 152,8кв.м, в тому числі житлова 68,2 кв.м. Також був збудований гараж літ. "Р".
Згідно довідки про розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1 від 22.02.2013 року №414972.63.13 в користуванні ОСОБА_2 знаходиться 69/100 домоволодіння, а в користуванні ОСОБА_3 - 31/100 частина домоволодіння.
69/100 частин домоволодіння, що знаходяться в користуванні ОСОБА_2 складаються з приміщень у житловому будинку літ. "А": 2-1 коридор 14,1 кв.м, 2-2 житлова 18,3 кв.м, 2-4 санвузол 5,1 кв.м, 2-5 кухня 12,2кв.м, 2-6 вбудована шафа 1,4кв.м, 2-7 житлова 12,4кв.м, 2-8 хол 34,9 кв.м, 2-9 житлова 11,8 кв.м, 2-10 житлова 12,7 кв.м, 2-11 комора 1,8 кв.м, 2-12 житлова 13,0кв.м, 2-13 санвузол 7,5 кв.м, 2-14 підсобне 5,2 кв.м, 2-15 підсобне 2,4 кв.м, житловою площею 68,2 кв.м, загальною площею 152,8 кв.м, гараж "Р", навіс "С", огорожа №1,2,3, мостіння ІІ.
31/100 домоволодіння, що знаходяться в користуванні ОСОБА_3, складаються з таких приміщень у житловому будинку літ. "А": 1-1 коридор 0,8 кв.м, 1-2 житлова 19,0 кв.м, 1-3 коридор 2,7 кв.м, 1-4 санвузол 1,5 кв.м, 1-5 житлова 7,8 кв.м, 1-6 житлова 7,0 кв.м, 3-1 коридор 2,8 кв.м, 3-2 кухня 9,4 кв.м, 3-3 коридор 4,0 кв.м, 3-3а санвузол 4,6 кв.м, 3-4 коридор 5,5кв.м, 3-5 житлова 14,7кв.м, 3-6 кухня 7,6кв.м, ІІ тамбур 1,2кв.м, житловою площею 48,5кв.м, загальною площею 88,6кв.м, гараж "Е", навіс "З", вбиральня "В", огорожа №4,5, мостіння І.
08 квітня 2013 року співвласники підписали заяву про згоду з розрахунком ідеальних часток, яку засвідчив приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстрові номера 1922, 1923.
19.04.2013 року Київська райадміністрація Одеської міської ради відмовила в затвердженні ідеальних часток на тій підставі, що частки в домоволодінні не складають одиниці.
З 1989 року 19/100 частин житлового будинку, які належали ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 жовтня 1989 року, і право власності, яке було зареєстровано за ним, знаходилися в володінні та користуванні ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 помер, не отримав правостановлюючи документи 7/50 часток домоволодіння.
Відповідачі по справі, сини ОСОБА_7 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з народження проживають у місті Києві, в спірній частині житлового будинку ніколи не мешкали і після смерті батька на прийняття спадщини у вигляді спірної частини житлового будинку не претендували.
З 1989 року ОСОБА_6, а з 1999 року ОСОБА_2, безперервно та відкрито володіли та користувалися спірною частиною будинку, доглядали за нею, робили капітальні та поточні ремонти, реконструювали частину домоволодіння, укладали договори з обслуговуючими організаціями та сплачували їх рахунки, тому позивач за первісним позовом вважає, що вона набула право власності на це майно за набувальною давністю, та просила суд визнати за нею право власності в цілому на 69/100 частин домоволодіння, в у тому числі на 7/50 частин в порядку набувальної давності (а.с.2-5,67-70)
Згодом, ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, в якому просила суд визнати за нею право власності на 31/100 частин домоволодіння, та визначити порядок виконання рішення.
Позов обґрунтувала тим, що їй належало 18/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Одесі на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 19 листопада 2002 року №2369, житловою площею 48,5кв.м, загальною площею 88,6кв.м, гараж "Е", навіс "З", вбиральня "В".
Після проведення ОСОБА_2 реконструкції належної частини домоволодіння, її (ОСОБА_3.) частка у спільній частковій власності зменшилася та стала складати 31/100 частини домоволодіння.
Посилаючись на викладене просила задовольнити її позов.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2013 року задоволено позов ОСОБА_2 в повному обсязі.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 69/100 частин (з урахуванням 19/100 частин, які належали ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 жовтня 1989 року, за набувальною давністю) житлового будинку АДРЕСА_1 в м.Одесі, які складаються з літ. "А": 2-1 коридор 14,1кв.м, 2-2 житлова 18,3кв.м, 2-4 санвузол 5,1кв.м, 2-5 кухня 12,2кв.м, 2-6 вбудована шафа 1,4кв.м, 2-7 житлова 12,4кв.м, 2-8 хол 34,9кв.м, 2-9 житлова 11,8кв.м, 2-10 житлова 12,7кв.м, 2-11 комора 1,8кв.м, 2-12 житлова 13,0кв.м, 2-13 санвузол 7,5кв.м, 2-14 підсобне 5,2 кв.м, 2-15 підсобне 2,4кв.м (житлова площа 68,2кв.м, загальна площа 152,8кв.м), гараж "Р", навіс "С".
Задоволений також зустрічний позов ОСОБА_3
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 31/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, які складається з літ. "А" : 1-1 коридор 0,8кв.м, 1-2 житлова 19,0кв.м, 1-3 коридор 2,7кв.м, 1-4 санвузол 1,5кв.м, 1-5 житлова 7,8кв.м, 1-6 житлова 7,0кв.м, 3-1коридор 2,8кв.м, 3-2 кухня 9,4кв.м, 3-3 коридор 4,0кв.м, 3-3а санвузол 4,6кв.м, 3-4 коридор 5,5кв.м, 3-5 житлова 14,7кв.м, 3-6 кухня 7,6кв.м, ІІ тамбур 1,2кв.м, (житлова площа 48,5кв.м, загальна площа 88,6кв.м), гараж "Е", навіс "З", вбиральня "В".
Встановлено порядок виконання цього рішення суду вказівкою, що воно є підставою для здійснення Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 69/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 права власності на 31/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав (а.с.93-98).
В апеляційній скарзі заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі ОМР, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд 1-ої інстанції виходив з того, що вони реконструювали належні їм частки домоволодіння у встановленому законом порядку та здали їх до експлуатації, що підтверджується деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації.
Співвласники погодились з розрахунком ідеальних часток, згідно з яким ідеальна частка ОСОБА_2 у домоволодіння складає 69/100 частин, а ОСОБА_3 - 31/100 частин домоволодіння.
19/100 частин житлового будинку, які належали ОСОБА_7 знаходилися у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_6, а потім ОСОБА_2, які безперервно та відкрито володіли і користувалися даною частиною будинку. Вказана частині увійшла до складу ідеальної частки (69/100) ОСОБА_2
При розгляді спору по суті, суд керувався вимогами ст.ст. 319, 328, 344, 356, ч.3 ст.357, 361 ЦК України і відповідними нормами цивільно-процесуального законодавства.
Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що у суду 1-ої інстанції були відсутні правові підставі для визнання права власності на самовільно збудований - реконструйований об'єкт нерухомості, так як площа реконструйованого будинку була збільшена, що призвело до самозахоплення земельної ділянки, яка ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 у власність або у користування не надавалась, у зв'язку з чим рішення суду було постановлено з порушенням норм 376 ЦК України, 83 ЗК України та відповіднім нормам Конституції України, є безпідставні.
До суду апеляційної інстанції вказаними особами були надані документи, о закріпленні за первинним власником домоволодіння - ОСОБА_9 земельної ділянки площею 592 кв.м., якому 01.12.1951 року був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт та за заявою ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ізлишек земельної ділянки, розміром 8 кв.м. був збережений у їх тимчасовому користуванні.
Дані обставини підтверджені копіями акту зазначення меж від 23.11.1951 року, дозволу №479 від 01.12.1951 року і рішення Київської районної ради народних депутатів виконавчого комітету за №666 від 17.11.1989 року, а також схематичним планом від 20.02.1954 року, із якого вбачається, що за домоволодінням закріплена земельна ділянка загальною площею 600 кв.м. (а.с.147-150).
Оригінали документів були оглянуті в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Колегія прийняла надані докази оскільки сторони не мали можливість їх надати до суду 1-ої інстанції.
Площа земельної ділянки, яка вказана в цих документах, співпадає з площею земельної ділянки вказаною в технічному паспорті на садибний житловий будинок, виготовлений станом на 22.02.2013 року і складає 600 кв.м. (а.с.10-15)
При викладених обставинах, доводи апеляційної скарги про самозахоплення сторонами по справі земельної ділянки у зв'язку з реконструкцією будинку, не відповідають дійсності і суперечать ч.2 ст.120 та ч.7 розділу Х перехідних положень Земельного Кодексу України в редакції 2001 року з наступними змінами.
За таких підстав, колегія не може погодитись і з твердженнями апеляційної скарги про те, що спірний будинок є самовільно збудований.
Крім того, в матеріалах справи є докази, які підтверджують законність проведення реконструкції у спірному будинку і готовність об'єкта до експлуатації (а.с.10-15; 16-21; 22-23; 25-27)
Посилення в скарзі на те, що рішення суду зачіпає інтереси держави у сфері регулювання містобудівельної діяльності в особах Одеської міської ради та Територіального органу Держархбудінспкції, які не були залучені до участі у справі, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи по суті..
Інших правових доводів скарга не містить.
Посилення в апеляційній інстанції представника прокуратури на те, що із-за відсутності документів, які посвідчують право на земельну ділянку, 29.05.2014 року наказом №57СК Т.в.о. Інспекції Державного Архітектурно-Будівельного Контролю в Одеській області була скасована реєстрація декларації від 21.01.2013 року №ОД142130210963 про готовність до експлуатації об'єкта «реконструкція житлового будинку без змін цільового призначення, за адресою: АДРЕСА_1», замовник будівництва - ОСОБА_2, колегією до уваги не приймаються по вищевикладеним мотивам.
З урахуванням викладеного і на підставі ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, з залишенням рішення суду 1-ої інстанції без змін.
Керуючись ст.303, п. 1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, відхилити..
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.М. Кварталова
О.М.Таварткіладзе