Справа № 367/4659/14-а
15 вересня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
головуючого судді Пархоменко О.В.,
при секретарі Чамор Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ДАІ м. Ірпінь та м. Буча прапорщика Федиенко Олександра Володимировича про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову ПС1 № 396785 про накладення адміністративного стягнення від 21.07.2014 року, що винесена суб'єктом владних повноважень інспектором ДПС ДАІ м. Ірпінь та м. Буча підпорядкованого УДАІ прапорщиком міліції Федиенко Олександром Володимировичем 21.07.2014 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях такого правопорушення, стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 73,08 грн. сплаченого судового збору.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що зазначена постанова винесена щодо нього суб'єктом владних повноважень про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП - про обгін 21.07.2014 року о 11-50 год. на перехресті на 22 км. автодороги Київ-Ковель, вказаною постановою відповідача на нього накладено по ч.2 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення в розмірі 425 грн., відповідно до оскаржуваної постанови 21.07.2014 року о 11-50 год. на перехресті на 22 км. автодороги Київ-Ковель він, керуючи автомобілем Opel д.н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР України, однак з оскаржуваною постановою він не погоджується і вважає, що така постанова не відповідає вимогам закону.
Позивач зазначає, що 21.07.2014 року він, рухався автомобілем «Opel Kadet» д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Ковель в напрямку м. Ірпінь, наближаючись до населеного пункту Гостомель здійснив випередження вантажного автомобіля «MAN» з причепом, після чого ввімкнув покажчик правого повороту і змістився на праву смугу в зв'язку зі звуженням дороги перед перехрестям, де приблизно через 200 м. був зупинений працівником ДАІ, який не представившись звинуватив його у виконанні обгону вантажного автомобіля на перехресті, його пояснень щодо здійснення випередження вказаного автомобіля до перехрестя, а також усне клопотання про перенесення розгляду справи і бажання скористатись послугами адвоката до уваги не взяв та склав протокол про адміністративне правопорушення і постанову про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що правопорушення він бачив сам на власні очі і додаткових доказів йому не потрібно, а справа є проста.
Крім того, позивач вказує, що здійснити таке правопорушення не порушуючи вимог дорожньої розмітки він не міг, таке порушення не зафіксоване в протоколі та навіть не було озвучено усно, права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП інспектором ДАІ йому роз'яснено не було.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, позов підтримав.
Відповідач - інспектор ДПС ДАІ м. Ірпінь та м. Буча прапорщик Федиенко О.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив, в зв'язку із чим суд, вважав за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Так в судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.07.2014 року серія АВ2 № 860821 позивач ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 21.07.2014 року о 11-50 год. на 22 км. автодороги Київ-Ковель він, керуючи автомобілем Opel д. н. з. НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР України. На підставі цього протоколу відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №396785 від 21.07.2014 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, накладено штраф в розмірі 425 гривень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються водії транспортних засобів, в тому числі за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, порушення правил обгону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В зв'язку із цим суд, оцінюючи надані докази в їх сукупності, вважає, що в судовому засіданні не було доведено, що позивач порушив пункт п. 14.6 ПДР України, інших доказів порушення позивачем ПДР України суду відповідачем не надано.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відсутня подія адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваних протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 396785 від 21.07.2014 року, винесена інспектором ДПС ДАІ м. Ірпінь та м. Буча підпорядкованого УДАІ прапорщиком Федиенко Олександром Володимировичем підлягає скасуванню, а справа відносно ОСОБА_1 закриттю.
У відповідності до ч.2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного та ст. ст. 122, 247, 287-289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 10-12, 71, 72, 86, 99, 100, 158,159, 160-163, 167 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №396785 від 21.07.2014 року, постановлену інспектором ДПС ДАІ м. Ірпінь та м. Буча прапорщиком Федиенко Олександром Володимировичем, а справу відносно ОСОБА_1 закрити.
Копію постанови направити сторонам для відома.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Пархоменко