Справа № 347/1937/14-ц
01.10.2014 м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого - судді : Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування та визнання права на майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування та визнання права на майно.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Свої позовні вимоги мотивувала ти, що вона проживає у АДРЕСА_1. Даний будинок належав їй та її колишньому чоловіку ОСОБА_3 на праві сумісної власності подружжя. Шлюб між ними розірвано в 1994 році. Від даного шлюбу у них є син ОСОБА_2. У листопаді 2012 року вона раптово захворіла на важку хворобу. У лютому 2013 року її колишній чоловік підійшов до неї з пропозицією подарувати частину належного їм будинку їхньому сину. Враховуючи її хворобливий стан та ту допомогу, яку надавав та надає її син, вона погодилась та 19.02.2013 року вона надала своєму колишньому чоловіку довіреність на оформлення та підписання від її імені договору частини житлового будинку. У травні 2013 року ОСОБА_3 повідомив її про те, що договір дарування частини житлового будинку укладено та зареєстровано. У червні 2014 року буду у Рожнівській сільській раді вона дізналася, що її чоловік подарував їхньому синові цілий будинок., а не половину, як вони домовлялися. Вона вважає даний договір таким, що не відповідає її волі, так як цей будинок являється єдиним їх місцем проживання, тому вона просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечив щодо задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, враховуючи наступне:
В судовому засіданні встановлено, що 24.04.2013 року відповідач, маючи доручення від позивачки ОСОБА_1 уклав договір дарування зі своїм сином ОСОБА_2, яким подарував цілий житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 6), також даний факт підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7), з якого видно, що даний житловий будинок зареєстровано на ОСОБА_2.
Як ствердила позивачка, вона надала довіреність своєму колишньому чоловікові на те, щоб він подарував тільки свою частину житлового будинку, оскільки на той час вона важко хворіла, що стверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 631 Кутської МЛ терапевтичного відділення, в якому йдеться про те, що ОСОБА_1 з 05.04.2012 року по 13.04.2012 року захворіла на обширний інфаркт міокарда (а.с. 8).
Довідкою Рожнівської сільської ради від 28.07.2014 року за № 1558 підтверджується те, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Відповідно до ст. 203 ч.3 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо така угода визнана недійсною, то одна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою…
Судом встановлено, що при укладенні договорів дарування позивачка не знала, що її колишній чоловік дарує весь будинок їхньому сину.
Згідно ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Згідно ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Враховуючи наведене на підставі ст. ст. 16, 233, 236, 392 ЦК України, та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Визнати частково недійсним договір дарування житлового будинку від 24 квітня 2013 року укладений між дарителями ОСОБА_3, жителем АДРЕСА_2, ОСОБА_1, жителькою АДРЕСА_1 та обдаровуваним ОСОБА_2, жителем АДРЕСА_1 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безоплатно передають у власність синові ОСОБА_2 належний їм будинок в рівних частинах на праві приватної власності житловий будинок з огорожею, що знаходиться в АДРЕСА_1, посвідчений цього ж числа ОСОБА_4, приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального коругу, номер запису в реєстрі нотаріальних дій - 219 (номер запису про право власності: 781452, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48769926236 - в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), - виключивши з предмету договору дарування ? частину (половину) житлового будинку АДРЕСА_1 станом на час укладення договору 24 квітня 2013 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) жителькою АДРЕСА_1, право власності на ? частину (половину) житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: В.І. Гордій