Справа № 307/2984/14-ц
Провадження № 2/307/1325/14
іменем України
17 вересня 2014 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 - про виселення,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 - про виселення. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно кредитного договору №MKТWGA00000023 від 02 серпня 2007 року ОСОБА_1 було надано кредит у виді кредитної лінії в розмірі 50464,30 доларів США терміном до 01 серпня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором згідно договору іпотеки від 02 серпня 2007 року було передано в іпотеку банку належне відповідачу ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 157,3 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки в порушення укладених умов кредитного договору № MKТWGA00000023 від 02 серпня 2007 року ОСОБА_1 ухилялася від взятих на себе зобов'язань, не погашала кредит та щомісячну сплату відсотків за фактичне використання кредитними коштами, ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2009 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 157,3 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "Приват Банк".
За таких обставин, представник позивача вважає, що всі мешканці будинку в АДРЕСА_1 підлягають виселенню.
Просить суд виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача Савула І.І. в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить справу розглядати без його участі та проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримав, посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Зі згоди представника позивача, суд відповідно до ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказах.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № MKТWGA00000023 від 02 серпня 2007 року ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 50464,30 доларів США терміном до 01 серпня 2017 року.
В забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором згідно договору іпотеки від 02 серпня 2007 року було передано в іпотеку банку належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 157,3 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки в порушення укладених умов кредитного договору № MKТWGA00000023 від 02 серпня 2007 року ОСОБА_1 ухилялася від взятих на себе зобов'язань, не погашав кредит та щомісячну сплату відсотків за фактичне використання кредитними коштами, ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2009 року, яке набуло законної сили 02 листопада 2009 року, було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 157,3 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до п.1 ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"зання настають правові наслідки встановлені договором. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за користування кредитом.
У відповідності до статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотекодержатель має пріоритет у задоволенні вимог.
Згідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Порядок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та його право на продажу предмета іпотеки передбачені ст.ст. 37, 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст.40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають в ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до письмової вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" від 05 червня 2014 року позивач повідомив відповідача ОСОБА_1 про необхідність добровільно звільнити нерухоме майно, на яке звернуто стягнення, а саме - житловий будинок в АДРЕСА_1, і дана вимога згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана ними 11 червня 2014 року.
Враховуючи наведене та той факт, що на даний час рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2009 року, яким було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1, в якому зареєстрований та проживає відповідач ОСОБА_1, набуло законної сили, останній після отримання з банку письмової вимоги про добровільне звільнення іпотечного майна його не звільнив, суд вважає, що позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 - про виселення слід задовольнити частково та виселити відповідача ОСОБА_1 з житлового будинку, який є предметом іпотеки та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а в решті позову слід відмовити.
Доводи позивача у позові щодо необхідності виселення інших осіб з житлового будинку, який є предметом іпотеки та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, суд вважає безпідставними, оскільки ним належними та допустимими доказами не доведено, які саме особи зареєстровані та проживають у вказаному будинку, та не пред'явлено позовні вимоги до них.
Судові витрати слід стягнути з відповідача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 169, 197, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.3, 33, 40 Закону України "Про іпотеку", ст.109 ч.3 ЖК України, ст. 526, 527, 530, 611 ЦК України, суд,
Позов - задовольнити частково.
Виселити відповідача ОСОБА_1 з житлового будинку, який є предметом іпотеки та знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Тячівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд Закарпатської області. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Ніточко