Справа № 136/2061/14-к
іменем України
"02" жовтня 2014 р. м.Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ в залі суду м.Липовець заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та заяви ОСОБА_4 , як законного представника своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2005 року народження та ОСОБА_6 , 2002 року народження, в їх інтересах, про ухвалення додаткового судового рішення до вироку Липовецького районного суду від 12.08.2014 року відносно ОСОБА_7 , засудженого за ч.2 ст.286 КК України,
До Липовецького районного суду надійшли вказані заяви, в яких заявники ставлять питання про ухвалення в межах кримінального провадження додаткового судового рішення до вироку Липовецького районного суду від 12.08.2014 року відносно ОСОБА_7 , засудженого за ч.2 ст.286 КК України, та стягнути з ОСОБА_7 на користь кожного із заявників по 2000 гривень судових витрат на правову допомогу.
Як на підставу своїх вимог заявники посилаються на те, що вироком Липовецького районного суду від 12 серпня 2014 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців , з позбавленням права керувати транспортними засобами, строком на 2 (два) роки. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання. Цим же вироком вирішено цивільні позови заявників та вирішено питання судових витрат. Однак поза увагою суду залишилось питання стягнення на користь кожного з заявників витрат на правову допомогу у розмірі по 2000 гривень на кожного.
Заявники в судове засідання не з"явились, про причину неявки суд не повідомили.
Неявка зазначених осіб, виходячи з положень ч.2 ст.379 та ч.2 ст.380 КПК України, не перешкоджає розгляду їх заяв.
Прокурор ОСОБА_9 надав клопотання про розгляд заяв в його відсутності в зв"язку із занятістю в іншому процесі. В задоволенні заяв просив відмовити.
Суд вважає, що заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 369 КПК України, в межах кримінального провадження судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, в якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. Після проголошення вироку, відповідно до ст. 379 та ст. 380 КПК України можливим є лише виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судових рішеннях у формі вироку чи ухвали, а також роз'яснення судового рішення. Ухвалення додаткового вироку чи постановлення додаткової ухвали кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
В зв'язку з викладеним, суд відмовляє в задоволенні заяв, що не позбавляє права заявників звернутись за вирішенням питань, викладених у заявах, в порядку цивільного провадження, після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст.369, 371, 372, 395 КПК України,
суд
В задоволенні заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та заяв ОСОБА_4 , як законного представника своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2005 року народження та ОСОБА_6 , 2002 року народження, в їх інтересах, про ухвалення додаткового судового рішення до вироку Липовецького районного суду від 12.08.2014 року відносно ОСОБА_7 , засудженого за ч.2 ст.286 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення..
Суддя:ОСОБА_1