10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"01" жовтня 2014 р. Справа № 806/2205/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 позов задоволено частково.
Скасовано податкові повідомлення-рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 24.04.2014 року №0003942203, №0003902203.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25.04.2014 року №0003791700 в частині основного платежу в сумі 1310,56 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 811,29 грн.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25.04.2014 року №0003782203 в сумі 8737,06 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" сплачений судовий збір в розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев"ять) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою в частині скасування податкових повідомлень-рішень, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, зокрема на неповне з"ясування усіх обставин справи, неправильне застосування й порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову в оскарженій частині скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.195,197 КАСУ справа розглядається в межах апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення, зважаючи на наступне.
Матеріали справи свідчать, що Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз" звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 24.04.2014 року №0003942203, №0003902203 та від 25.04.2014 року №0003791700, №0003782203. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що підприємством на підставі відповідних первинних документів по господарським операціям з контрагентами ТОВ "Полімерна група "Інтерпласт", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" правомірно у спірному періоді сформовано склад валових витрат. Податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ ПГ "Інтерпласт", ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" та ТОВ "Профіт АВ" сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Зазначило, що невизнання податковим органом коригувань підприємства по ТОВ "Лотуре-Агро" є неправомірним оскільки факт здійснення між позивачем та зазначеним підприємством фінансово-господарських операцій відсутній. Крім того, зазначило, що нарахування відповідачем грошових зобов"язань та штрафних санкцій підприємству за відсутність на думку відповідача підтверджувальних документів до авансових звітів працівників ПАТ "Коростишівгаз" у перевіряємому періоді, є неправомірним, оскільки такі документи у підприємства наявні та надавались контролюючому органу в ході проведення перевірки.
Судом першої інстанції встановлено, що Коростишівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №54/22/20413052 від 07.04.2014 року (т.1, а.с.29-79).
В акті перевірки зазначено порушення:
- підпункту 85.2., 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України;
- підпункту 14.1.27. пункту 14.1. статті 14, статті 134, пунктів 138.2, 13 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року встановлено його заниження на загальну суму 397763 грн., в тому числі по періодах:І півріччя 2012 року на суму 1369 грн., 3-и квартали 2012 року на суму 2737 грн., 2012 рік на суму 370803 грн., 2013 рік на суму 26959 грн.
- статті 185, статті 187, статті 188, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року всього у сумі 625848 грн., у тому числі: квітень 2012 року - 434 грн., травень 2012 року - 435 грн., серпень 2012 року - 17235 грн., вересень 2012 року - 427396 грн., жовтень 2012 року - 105717 грн., листопад 2012 року - 32259 грн., грудень 2012 року - 19669 грн., січень 2013 року - 435 грн., лютий 2013 року - 434 грн., березень 2013 року - 435 грн., квітень 2013 року - 435 грн., травень 2013 року - 435 грн., червень 2013 року - 576 грн., липень 2013 року - 576 грн., серпень 2013 року - 576 грн., вересень 2013 року - 576 грн., жовтень 2013 року - 576 грн., листопад 2013 року - 1981 грн., грудень 2013 року - 15668 грн.
- завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 250434 грн., в т ч. по періодах: за червень 2012 року в сумі 250434 грн.,
- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду: липень 2012 року - 269215 грн., серпень 2012 року 252415 грн., вересень 2012 року - 155454 грн., жовтень 2012 року - 50171 грн.
- підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, так як ПАТ «Коростишівгаз» були видані кошти працівникам підприємства під звіт, про які працівники прозвітувалися, але відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів, в результаті чого донараховано податок в сумі 1415,99 грн., в тому числі за 2012 рік - 754,24 грн. та за 2013 рік - 661,75 грн.
- пункту 2.11, пункту 3.1, пункту 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004року №637, так як відсутні достовірні підтвердні документи авансових звітів у перевіряємому періоді з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року на суму 9439,91 грн.
Із справи вбачається, що Коростишівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області на підставі висновків акту перевірки винесено наступні податкові повідомлення - рішення:
- №0003942203 від 24.04.2014 року, у зв"язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість в сумі 938772 грн., в тому числі 625848 грн. - за основним платежем, 312924 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25);
- №0003902203 від 24.04.2014 року, у зв"язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 497203 грн. в тому числі 397762 грн. - за основним платежем, 99441 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26);
- №0003791700 від 25.04.2014 року, у зв"язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 2279,99 грн. в тому числі 1415,99 грн. - за основним платежем, 864 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27);
- №0003782203 від 25.04.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9439,91 грн.
Апеляційний суд частково погоджується зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись) з огляду на наступне.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0003902203 від 24.04.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 497203 грн. в тому числі 397762 грн. - за основним платежем, 99441 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.
В акті перевірки зазначено, що заниження податку на прибуток за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на загальну суму 397762 грн. встановлене перевіркою по порушенням детально викладеним в п. 3.1.2 акту перевірки (т.1 а.с.54).
В пункті 3.1.2 акту перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено взаємовідносини Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" з ТОВ "Полімерна група "Інтерпласт", фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс". Зазначено, що перевіркою встановлено безпідставне завищення витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування по господарським операціям позивача із зазначеними контрагентами за спірний період.
Окружним судом встановлено, що між ТОВ "Полімерна група "Інтерпласт" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Коростишівгаз" (Покупець) укладено договір поставки №2709-12/1 від 27.09.2012 року (т.3, а.с.95-96). Оригінал зазначеного договору надавався підприємством для огляду в судовому засіданні 24.07.2014 року.
За умовами вказаного договору Подавець зобов'язується передати Покупцю поліетиленову трубу та фасонні частини, ціна, номенклатура, сортимент, комплектність кількість якої зазначаються у Специфікації (додатку), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно умов розділу 3 Договору від 27.09.2012 року №2709-12/1, Покупець бере на себе зобов'язання здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості Товару, який передається відповідно до умов цього Договору. Розрахунки за товар здійснюються Покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Продавця. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів відповідно цього Договору несе Покупець.
Встановлено, що на виконання умов розділу 3 Договору позивачем згідно платіжного доручення від 27.09.2012 року на користь ТОВ ПГ «Інтерпласт» було здійснено 100% попередню оплату товару в сумі - 1 980 000 грн., що був предметом поставки (т.3, а.с.97).
ТОВ "Полімерна група "Інтерпласт" здійснив поставку передплачених товарно-матеріальних цінностей на користь позивача всього на суму - 1980000 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (т.3, а.с.98-101):
-№32910 від 29.10.2012 року, на загальну суму 282 162 грн., в т.ч. ПДВ 47 027 грн.;
-№ 103110 від 31.10.2012 року, на загальну суму 782 656,02 грн., в т.ч. ПДВ 130 442,67 грн.;
-№ 82911 від 29.11.2012 року, на загальну суму 551 789,92 грн., в т.ч. ПДВ 91 964,99 грн.;
-№ 32812 від 28.12.2012 року, на загальну суму 363 392,06 грн., в т.ч. ПДВ 60 565,34 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач для отримання вищевказаних ТМЦ видав уповноваженим особам товариства з відповідні довіреності, що підтверджується записами в журналі реєстрації виданих довіреностей (т.3, а.с.102).
Таким чином, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання за договором ставки №2709-12/1 від 27.09.2012 року, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Отримані позивачем товарно-матеріальні цінності використані ним в подальшому в його господарській діяльності при виконанні будівельних робіт на об'єктах «г-д с.Більківці -с.Травневе», «г-д с.Козіївка», «г-д с.Бобрик,Теснівка», «г-д с.Здвижка», замовником яких був позивач.
В акті перевірки йдеться про таке: в ході перевірки ПАТ «Коростишівгаз» не надані документи, які підтверджують факт виконання фізичних обсягів будівельних робіт будівельним підрозділом ПАТ «Коростишівгаз» по об'єктах «г-д с.Більківці-с.Т «г-д с.Козіївка», «г-д с.Бобрик, Теснівка», «г-д. с.Здвижка», крім того, документи, що підтверджують використання заявлених в актах на списання обсягів будівельних матеріалів на фактично виконані будівельно-монтажні роботи відповідно до вимог чинного законодавства (т.1, а.с.44).
Стосовно вказаного слід зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Коростишівгаз» (Замовник) та ТОВ «Побутгазсервіс» (Підрядник) укладено договір на виконання робіт по газифікації від 01.03.2011 року та додаткову угоду до нього №1 від 29.12.2011 року (т.1, а.с.111-113).
Також, між ПАТ "Коростишівгаз" (Замовник) та ТОВ "Профіт АВ" (Підрядник) укладено договір підряду №020311 на виконання земляних робіт та додаткову угоду до нього №1 від 02.03.2011 року (т.3, а.с.108-110)
За умовами вказаних договорів, Підрядник зобов'язується на свій ризик, в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, провести всі необхідні роботи, пов'язані з газифікацією зокрема на наступних об'єктах Замовника:
-підвідний газопровід с. Більківці-с.Травневе Коростишівського району;
-підвідний газопровід до с. Козїївка Коростишівського району;
-будівництво газопроводу по вулицях с.Більківці Коростишівського району;
-підвідний газопровід до с. Бобрик, с.Теснівка Коростишівського району;
Також, між позивачем та контрагентом ТОВ «Побутгазсервіс» укладено договір №7 від 03.12.2012 року на проведення робіт на будівництво (реконструкцію газових мереж ПАТ "Коростишівгаз" кільцювання газопроводів с. Козіївка та с. Бобрик" (т.1, а.с. 114-115)
Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачено, що Підрядник зобов"язується на свій ризик, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, провести роботи по будівництву "реконструкція газових мереж ПАТ "Коростишівгаз" кільцювання газопроводів с. Козіївка та с. Бобрик, а Замовник прийняти та оплатити виконанні роботи.
Виконання умов вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами на списання ТМЦ (т.1, а.с.184-201, т.3, а.с.116-183).
Окружним судом встановлено, що позивачем під час проведення перевірки надано контролюючому органу наступні документи щодо підтвердження факту виконання фізичних обсягів будівельних робіт будівельним підрозділом ПАТ «Коростишівгаз» по об'єктах «г-д с.Більківці «г-д с.Козіївка», «г-д с.Бобрик, с.Теснівка», «г-д. с.Здвижка»: оборотні відомості по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»; Договір №020311 від 02.03.2011 року з ТОВ "Профіт АВ" (найменування будівництва та його адреса: підвідний газопровід с. Бобрик,с Теснівка Коростишівського району Житомирської області; підвідний газопровід с.Здвижка Коростишівського району Житомирської області; підвідний газопровід с.Козіївка Коростишівського району Житомирської області); Довідки про вартість будівельних робіт та витрати/ за вересень-жовтень 2012 року примірної форми №КБ-3 ТОВ «Профіт АВ»; Акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2012 року примірної форми №КБ-2в ТОВ «Профіт АВ»; Договір №12/11-Г від 01.03.2011 року з ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" (найменування будівництва та його адреса: підвідний газопровід с. Здвижка Коростишівського району Житомирської області); Договір №7 від 03.12.2012 року ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс» (найменування будівництва та його адреса: реконструкція газових мереж ПАТ «Коростишівгаз» кільцювання газопроводів с. Козіївка та с.Бобрик; Довідки про вартість будівельних робіт /та витрат/ за грудень 2012 року примірної форми №КБ-3 ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс"; Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року примірної форми №КБ-2в ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс»; реєстри зведених проведень щодо руху та витрачання матеріалів.
Надання підприємством до перевірки зазначених документів підтверджується змістом акту перевірки та не спростовано представником відповідача під час розгляду справи по суті (т.1, а.с.40).
За таких обставин, судом встановлено, що позивачем належними первинними документами підтверджено факт виконання будівельних робіт по спірних об"єктах.
В акті перевірки зазначено, що видаткові накладні, виписані ТОВ ПГ «Інтерпласт» на користь ПАТ «Коростишівгаз», в рамках виконання зобов'язань за договором від 27.09.2012 року №2709-12/1 не містять (т.1, а.с.34):
-інформації щодо № та дати договору, на підставі якого здійснюється операція;
-розшифровки підпису особи-отримувача товарно-матеріальних цінностей (матеріально-відповідальної особи ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз"), що унеможливлює ідентифікування такої особи та її повноважень;
-реквізитів довіреностей на одержання цінностей. На підставі яких особі-отримувачу відпускались товарно-матеріальні цінності;
-посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
-печатки підприємства-отримувача.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву у підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; собистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже як правильно зауважив суд першої інстанції, посилання на відсутність у видаткових накладних перелічених в акті перевірки реквізитів є протиправним, так як положення ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" такі реквізити не відносять до числа обов'язкових.
В акті перевірки зазначено, що для перевірки не надавалась специфікація (додаток), у якій згідно умов Договору від 27.09.2012 року №2709-12/1 зазначається ціна, номенклатура, асортимент, комплектність товару.
Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна товару, поставка якого є предметом цього Договору, формується Продавцем на підставі ринкових цін на Товар, є звичайна та зазначається в Специфікації та видатковій накладній, які надаються Продавцем (т.3 а.с.95).
Отже, як вважає апеляційний суд, погоджуючись із судом першої інстанції, специфікація є не єдиним документом для визначення ціни. На виконання умов договору, по кожній господарській операції його сторонами були оформлені відповідні видаткові накладні, які підтверджують факт приймання - передачі товару та узгодження його вартості, а відповідно і реальність вчинених господарських операцій.
В акті перевірки зазначено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» для перевірки не надано в повному обсязі документів, що містять відомості щодо перевезення матеріальних цінностей, щодо пунктів навантаження (розвантаження) товару, тощо, які підтверджують фактичне здійснення операції придбання товарно-матеріальних у ТОВ «ПГ «Інтерпласт» (т.1 а.с.35).
Згідно листа Міністерства Доходів і зборів від 19.09.2013 року №115/6/99-99-22-01-0-15/1128 зазначено: "Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку грунтуються фінансова, податкова, статистична і інші звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.
Враховуючи вказане, у разі відсутності товарно-транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у числі товарно-транспортній накладній, при обчисленні об'єкту оподаткування платник податку не має підстав враховувати вартість таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
При цьому, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, непредставлення такого документу, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно- матеріальних цінностей.
Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації відповідно до пункту 201.10 статей 201 Податкового Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статей 198 Кодексу, або інших документів передбачених пунктом 201.11 статей 201 Кодексу.
Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.
Крім того, в преамбулі Правил перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363), зазначено, що ці правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Тобто, сферою правового регулювання даного нормативного акту є саме правовідносини в сфері автомобільних перевезень вантажним транспортом, а не сфера податкових правовідносин.
Отже, посилання відповідача як на підставу неврахування витрат позивача та нарахування йому податкових зобов'язань з податку на прибуток на підставі документального підтвердження транспортування товару є безпідставними.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи і Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ ПГ «Інтерпласт» були скасовані чи визнані недійсними за рішеннями суду на момент укладання чи виконання договору.
Встановлено, що на час укладання договору із позивачем та його виконання ТОВ ПГ «Інтерпласт» було платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мало достатній об"єм правоздатності для укладення та реалізації спірних угод, що не заперечується матеріалами перевірки.
Судом попередньої інстанції встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ ПГ «Інтерпласт» підтверджено належними первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача.
Щодо взаємовідносин Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс", окружним судом встановлено наступне.
В акті перевірки зазначено, що підприємством до перевірки не надано документів, що підтверджують факт отримання послуг оренди від ФОП ОСОБА_5, а також факт їх використання в господарській діяльності ПАТ "Коростишівгаз" (т.1, а.с.54).
Із наявних у справі документів вбачається, що з метою визначення вартості орендної плати щодо автомобіля Нисан Патроль, реєстраційний № НОМЕР_1, ОСОБА_5 у ТОВ «Експерт - ДМ» був замовлений висновок про вартість об'єкта оренди. Відповідно до висновку від 05.04.2013 року - оцінювачем визначена середньомісячна вартість оренди в сумі - 16 009,79 грн. (т.1, а.с.203-206).
11 квітня 2013 року між ПАТ «Коростишівгаз» (Орендар) та ФОП ОСОБА_5 (Орендодавець) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди №541 (т.3, а.с.207-208).
Згідно вказаного договору Орендодавець передав у строкове платне користування Орендарю, а Орендар прийняв у строкове платне користування від Орендодавця легковий автомобіль марки NISSAN, модель PATROL, тип транспортного засобу - ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ - В, 2011 року випуску, СІРОГО кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві 04 серпня 2012 року, на умовах, визначених даним договором.
Передача автомобіля в оренду відбулась згідно акту приймання-передачі від 12 квітня 2013 року (т.3, а.с.209).
Згідно досягнутої домовленості, ФОП ОСОБА_5 були надані позивачу для оплати, за оренду транспортного засобу, такі рахунки - фактури:
- № 3 від 12.04.2013р. на суму 16 000 грн. (послуги оренди автомобіля за квітень 2013 року) (т.3,а.с.210);
- №4 від 31.05.2013 року на суму 26 666 грн. (послуги оренди автомобіля за травень -
червень 2013 року) (т.3, а.с.211);
- №10 від 30.09.2013 року на суму 16 000 грн. (послуги оренди автомобіля за вересень 2013 року) (т. 3, а.с.212);
- №13 від 31.10.2013 року на суму 16 000 грн. (послуги оренди автомобіля за жовтень 2013 року) (т.3, а.с.213);
- №14 від 29.11.2013 року на суму 16 000 грн. (послуги оренди автомобіля за листопад 2013 року) (т.3, а.с.214);
Щодо зазначеного в акті перевірки про відсутність в рахунках марки автомобіля, то як підтверджено матеріалами справи, з ФОП ОСОБА_5 був укладений лише один договір оренди, одного автомобіля і тому зазначати в рахунках - фактури марку такого транспортного засобу не виникає необхідності.
Оплата позивачем ФОП ОСОБА_5 за отриманні ТМЦ підтверджується банківськими виписками з особового рахунку підприємства (т.1, а.с.215-218).
Факт використання автомобіля, в господарській діяльності позивача підтверджують подорожні листи службового легкового автомобіля, оформлені ПАТ «Коростишівгаз» (т.2, а.с.213-230).
Також в акті перевірки зазначено про безпідставне завищення витрат, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на сумі 70778,20 грн., у зв"язку з віднесенням до складу витрат ПАТ «Коростишівгаз» послуг оренди автомобіля, отриманих від ТОВ "Побутгазсервіс", не підтверджених належним чином оформленими первинними документами відповідно до вимог чинного законодавства (т.1, а.с.58).
Встановлено, що між ТОВ "Побутгазсервіс" (Орендодавець) та ПАТ «Коростишівгаз» (Орендар) укладено договір оперативної оренди автомобіля №06/13-Ор від 01.06.2013 року (т.1, а.с.219).
За умовами вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння автомобіль CHEVROLET AVEO SF69 державний номер НОМЕР_3, 2006 року випуску, колір - оранжевий, номер шасі НОМЕР_10 тип ТЗ легковий седан- В.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що розмір орендної плати та порядок розрахунків визначено сторонами у окремому дадатку до даного договору.
На виконання умов даного Договру між сторонами складено та підписано додаток до договору №06/13-Ор від 01.06.2013 року, згідно якого договірна ціна за договором становить 3456,00 грн. на місяць.
Факт отримання зазначеного транспортного засобу позивачем у тимчасове платне користування підтверджується актом прийому - передачі транспортних засобів №1 (т.1, а.с.221).
Угодою від 14.11.2013 року сторони припинили дію договору оренди автомобіля CHEVROLET AVEO SF69 (державний номер НОМЕР_3) №11/13-ОР від 01.06.2013 року.
Окружним судом встановлено, 15.11.2013 року між позивачем та ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс» було укладено договір оренди транспортних засобів №11/13-ОР, за яким позивач на підставі Акту прийому-передачі №1, прийняв в користування автомобілі: CHEVROLET AVEO SF69 (державний номер НОМЕР_3), ГАЗ -53 (державний номер НОМЕР_4), ГАЗ -52 (державний номер НОМЕР_5),ІЖ - 2715-01 (державний номер НОМЕР_6), ВАЗ -21043 (державний номер НОМЕР_7), TOYOTA CAMRY (державний номер НОМЕР_8) з встановленням загальної суми орендної плати в розмірі 19 267,20 грн.
На виконання умов договору оренди ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" виписувались податкові накладні (т.2, а.с.233-250, т. 3, а.с.1-4).
Факт використання орендованих транспортних засобів, що належать ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс", в господарській діяльності позивача, в тому числі, підтверджується подорожніми листами службових автомобілів за перевіряємий період (т.1, а.с.226-250, т.2, а.с.1-212).
Щодо зазначеного в акті перевірки про ненадання позивачем договору оренди транспортних засобів на період з 01.04.2012 року по 01.06.2013 року (т.1,а.с.56) судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 року №1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших не вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов"язання платника податків у зв"язку з його господарською діяльністю мали місце.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України угода, для якої законом не встановлена обов"язкова форма, вважається укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання для них правових наслідків.
Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі необхідно укладати, у тому числі, договори між юридичними особами. Якщо ця вимога не була дотримана, то згідно ч. 1 ст. 218 ЦКУ це не спричиняє за собою недійсною угоди, але рішення суду в цьому випадку не може базуватися на свідченнях свідків.
Як випливає з інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 року № 01-8/211, поведінка сторін яка засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків, в цьому випадку може вводитися письмовими і іншими доказами, окрім свідчень свідків.
Отже, правовідносини щодо оренди автомобіля CHEVROLET AVEO SF69 (державний номер НОМЕР_3) за період з 01.04.2012 року по 01.06.2013 року, тобто до укладення письмового договору оренди №06/13-ОР від 01.06.2013 року, були врегульовані сторонами шляхом вчинення відповідних дій: прийняття - передача транспортного засобу в користування та здійснення оплати за оренду, якими сторони фактично обумовили факт існування орендних правовідносин.
З наведених вище підстав можливо зробити висновок, що позивач правомірно на підставі первинних документів по вказаним господарським операціям з оренди транспортних засобів, оприбуткував в бухгалтерському обліку послуги отримані від ФОП ОСОБА_5 та ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс». Первинні документи підтверджують реальний економічний зміст здійснених господарських операцій з оренди транспортних засобів.
Відповідно до п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Пунктом 138. 2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Приписами п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судова колегія наголошує, що позивачем підтверджено належними первинними документами витрати по господарським операціям з ТОВ "Полімерна група "Інтерпласт", фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" та подальше використання отриманих ТМЦ від зазначених контрагентів в господарській діяльності ПАТ "Коростишівгаз".
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0003902203 від 24.04.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0003942203 від 24.04.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість в сумі 938772 грн., в тому числі 625848 грн. - за основним платежем, 312924 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, то суд зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.192.1 ст.192, ст.185. ст.187, ст. 38 Податкового кодексу України, а саме: занижено податкове зобов'язання за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року на 12 456,50 грн., що в свою чергу призвело до зниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду по податкових деклараціях за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року (т.1, а.с.64).
Підставою для зазначених висновків, на думку контролюючого органу, стало безпідставне зменшення позивачем податкових зобов"язань в грудні 2013 року шляхом проведення коригування кількісних та вартісних показників по взаєморозрахунках з ТОВ "Лотуре - Агро" на загальну суму 74739,02 грн., в тому числі ПДВ 12456,50 грн. (т. 1, а.с.63).
Встановлено, що позивачем виписано на користь ТОВ "Лотуре-Агро" податкову накладну від 26.04.2014 року №73 на загальну суму 74739,02 грн., в тому числі ПДВ 12456,50 грн. про оплату наданих послуг по усуненню пориву підвідного газопроводу середнього тиску в с. Гуменники.
Представник позивача в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що через відсутність факту отримання послуг у зв"язку з не виникненням жодних господарських операцій з зазначеним контрагентом, підприємством виправлено помилку шляхом складання розрахунку коригувань до податкової накладної від 26.04.2014 року №73 (т.2, а.с.231).
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають доповідному коригуванню.
Згідно п.п.192.1.1 п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Відповідно до п. 192.2 ст.192 Податкового кодексу України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
У справі відсутні документи, які б підтверджували, що ТОВ "Лотуре-Агро" відображало у своїй звітності будь-які дані згідно з накладною від 26.04.2014 року №73 та розрахунку коригувань від 31.12.2013 року №110.
За таких обставин судом попередньої інстанції зроблено правильний висновок, що в грудні 2013 року позивачем правомірно здійснено відповідне коригування кількісних та вартісних показників по ПДВ, так як господарська операція з ТОВ «Лотуре-Агро» не відбулась, атому не було підстав для здійснення нарахувань зобов"язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» з ТОВ «Полімерна група «Інтерпласт» за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року сумі 330 000 грн. (т.1, а.с.65).
Також, в акті зазначено про завищення податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» з ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс" за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року в сумі 14 155, 64 грн.
Судом встановлено, що податкові зобов'язання ТОВ ПГ «Інтерпласт» та, відповідно, податковий кредит за спірними господарськими операціями підтверджуються податковою накладною №73 від 27.09.2012 року (т.2,а.с.232).
Податкові зобов'язання ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс» та, відповідно, податковий кредит за спірними господарськими операціями підтверджуються наступними податковими накладними: №17 від 28.04.2012 р., №11 від 31.05.2012 р., № 6 від 27.06.2012 р., від 31.07.2012 р., №13 від 31.08.2012 р., №6 від 28.09.2012 р., №11 від 31.10.2012 р., №13 11.2012 р., № 10 від 29.12.2012 р., № 3 від 31.01.2013 р., №3 від 28.02.2013 р., №6 від 29.03.2013 р., №4 від 30.04.2013 р., № 2 від 31.05.2013 р., № 2 від 30.06.2013 р., № 11 від 31.07.2013 р., №23 від 29.08.2013 р., №17 від 30.09.2013 р., №23 від 31.10.2013 р., №17 від 30.11.2013р.. №18 від 30.11.2013 р., №10 від 31.12.2013 р. (т.2, а.с.233-250).
Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.
Як встановлено вище (податкове повідомлення - рішення №0003902203 від 24.04.2014 року) придбані у контрагентів ТОВ ПГ «Інтерпласт» та ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс» товари та послуги використанні в господарській діяльності позивача, відтак суми ПДВ у відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту.
Щодо посилань в акті перевірки Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" на акт від 13.09.1 №482/26-54-22-03-07/36630664 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПГ «Інтерпласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та по додану вартість за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, згідно якого встановлено проведення ТОВ «ПГ «Інтерпласт» господарської діяльності, яка не мала реального товарного характеру, а тому підприємством безпідставно сформовано податкові зобов"язання за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на адресу контрагентів - покупців (т.1, а.с.36-37), слід вказати таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).
Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язок платника податків перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх зобов'язань з ПДВ, виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом та наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень, людських ресурсів, надійність постачальників контрагента тощо.
Можливе недекларування або декларування з порушеннями контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ, податку на прибуток, інших обов'язкових платежів до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ та формування витрат при обчисленні податку на прибуток, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.
Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини в спорах з оподаткування (на прикладі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02) від 09.01.2007 року) зазначено, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їхнього боку.
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
За таких обставин Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" не може нести відповідальність за законність чи незаконність ведення господарської діяльності ТОВ «ПГ «Інтерпласт», а також компаній - контрагентів ТОВ «ПГ «Інтерпласт».
В акті перевірки зазначено, що на порушення ст.185, ст. 188, п.198.1, 198.3, ст.198 Податкового кодексу України ПАТ по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» завищено податковий кредит за червень 2012 року на суму 250 000 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду по податкових деклараціях за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року (т.1, а.с.68).
Підставою для зазначених висновків контролюючого органу стало ненадання позивачем до перевірки документи, що підтверджують право товариства на податковий кредит в сумі 250 000 грн., за податковою накладною №15 від 25.06.2011 року, що оформлена ТОВ "Профіт АВ".
Судом попередньої інстанції встановлено, що у березні 2012 року податковим органом проведено перевірку ПАТ "Коростишівгаз" за результатами якої складено акт від 30.03.2012 року №68/01-13/22/20413052 (т.3, а.с.6-33). Вказаним актом підтверджується, що загальна сума донарахувань по ПДВ становила 530518 грн., в т.ч. 250000 грн. через відсутність податкової накладної №15 від 25.06.2011 року.
Винесене за результатами зазначеної перевірки податкове повідомлення - рішення не оскаржувалось позивачем, а добровільно сплачено до бюджету в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: від 20.04.2014 року №361 на 54333,79 грн., від 20.04.2012 року №362 на 110000,00 грн., від 19.04.2012 року №24 на 189344, 88 грн., від 19.04.2012 року №23 на 176839, 33 грн. (т.4, а.с.115-117).
Після отримання податкової накладної №15 від 25.06.2011 року ПАТ "Коростишівгаз" скористався своїм правом та включив її до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2012 року.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Профіт АВ".
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених вище підстав, з урахуванням того, що позивачем на підставі належних чином оформлених податкових накладних з контрагентами ТОВ ПГ "Інтерпласт", ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" та ТОВ "Профіт АВ" сформовано суму податкового кредиту в спірному періоді, суд приходить до висновку, що податкове - повідомлення рішення №0003942203 від 24.04.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 25.04.2014 року №0003791700, №0003782203 апеляційний суд зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що в порушення п. п. 164.2.19 п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст. 167 та п.п.168.1.1 пп.168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, ПАТ "Коростишівгаз" перевіркою донараховано податок в сумі 1415 грн., в тому числі за 2011 рік - 754,24 грн., та за 2012 рік - 661,75 грн. (т.1, а.с.75) (податкове повідомлення - рішення №0003791700).
Підставою для зазначених висновків контролюючого органу стало те, що в перевіряємому періоді ПАТ "Коростишівгаз" були видані кошти працівникам підприємства під звіт, про які працівники прозвітувались, але відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів на суму 9439,91 грн.
Також в акті зазначено, що в порушення п.2.11, п.3.1, п.3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженою постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 відсутні підтвердні документи до авансових звітів працівників ПАТ "Коростишівгаз" у перевіряємому періоді з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року на суму 9439,91 грн. (т.1, а.с.78) (податкове повідомлення - рішення №0003782203).
Судом встановлено, що працівники товариства у перевіряємому періоді проводили купівлю товарно-матеріальних цінностей за готівкові кошти та підтверджували витрати, додаючи до авансових звітів документи.
Встановлено, що до авансових звітів про використання коштів (т.3, а.с.34-40) в якості підтвердження придбання ТМЦ працівниками підприємства надавались наступні документи: накладні (т.3,а.с.41-47, т.4, а.с.105-114) банківські квитанції (т.4, а.с.90-97) квитанції до прибуткового касового ордеру (т.4, а.с.99,102-103), фіскальні чеки (т.4, а.с.98,100-101,104) товарні чеки (т.4, а.с.118-131).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановлено форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо).
Готівковий обіг в Україні регулюється нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 V 40/10320 (далі - Положення № 637).
Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Пунктом 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
В судовому засіданні представник позивача погодився з діями податкового органу в частині визначення грошових зобов"язань щодо надання до авансового звіти працівниками товарних чеків від ТОВ "Берегиня" (т.3, а.с.92-93).
Так, підприємством визнано грошове зобов"язання згідно податкового повідомлення-рішення №0003791700 від 25.04.2014 року в сумі 158,14 грн. (105,43 грн. - основний платіж, 52.71, штрафні санкції) та податкового повідомлення - рішення №0003782203 від 25.04.2014 року в сумі 702,85 грн.
Щодо невизнання податковим органом квитанцій до прибуткових касових ордерів, отриманих від приватних підприємців в якості розрахункових документів, то згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. - у розмірі сплачених коштів. Зазначені квитанції до прибуткових касових ордерів повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються іншим письмовим документом, який підтверджує сплату покупцем готівкових коштів для надавачів послуг.
Передбачене пунктом 4.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (затверджене постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637) звільнення приватних підприємців від ведення касової книги не означає пряму заборону на їх використання як бланків для створення розрахункового документа та не є підставою для визнання їх неналежними, при тому, коли законодавством не встановлена форма розрахункового документа для фізичних осіб платників єдиного податку.
За статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Виходячи із змісту вказаної норми права, відсутність прямої заборони на використання приватними підприємцями квитанцій до прибуткових касових ордерів як бланків для створення розрахункового документа, таке використання є цілком правомірним.
Відповідно до п. п. 168.1.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
З наведених вище підстав з урахуванням часткового визнання підприємством грошових зобов"язань за податковими повідомленнями - рішеннями від 25.04.2014 року №0003791700, №0003782203, окружний суд дійшов правильного висновку, що нарахування відповідачем грошових зобов"язаннь за податковими повідомленнями - рішеннями №0003791700 від 25.04.2014 року в сумі 2121,85 грн. (основний платіж - 1310,56 грн. штрафні (фінансові) санкцій - 811,29 грн.) та №0003782203 від 25.04.2014 року в сумі 8737,06 грн. є неправомірним.
Судова колегія вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій (такий його обов"язок встановлено ст.71 КАСУ).
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що постанова в оскарженій частині законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду попередньої інстанції.
Підстави для скасування постанови в оскарженій частині відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко
І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз" вул.Гвардійська ,42,м.Коростишів,Житомирська область,12500
3- відповідачу Коростишівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Шевченка,1,м.Коростишів,Житомирська область,12501
- ,