Ухвала від 01.10.2014 по справі 279/3956/14-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шульга О.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"01" жовтня 2014 р. Справа № 279/3956/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "07" липня 2014 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області в особі Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця,скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.07.2014 року в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області в особі Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Житомирській області про визнання незаконними рішення державного виконавця, скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Посилається, зокрема на те, що рішення про стягнення коштів з державних органів виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; боржник не в змозі виконати судове рішення та оскаржувану постанову в силу відсутності власних коштів.

Сторони в судове засідання не з"явились, хоч були повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

У червні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області в особі Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Житомирській області про визнання незаконними рішення та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2014 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-7381/11, виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 15.12.2011 року, про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені на користь ОСОБА_3 відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 24.11.2010 року по 25.04.2011 року в сумі 884,49 грн. (а.с. 4).

Мотивувало позов тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята безпідставно та всупереч нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; боржник не в змозі виконати судове рішення та оскаржувану постанову в силу відсутності власних коштів.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає нормам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Виконавчий лист відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та поданий до виконання у строк, встановлений законом. Крім того, виконавчий документ пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», не встановлено.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1). Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду (ч.2).

Разом з тим, у пункті 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності з 01.01.2013 року. Виконавчий лист №2а-7381/11 виданий 15.12.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Таким чином, державний виконавець правомірно 26.03.2014 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "07" липня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського,16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501

3- відповідачу/відповідачам: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби

4 - Головного управління юстиції в Житомирській області майдан Соборний,1,м.Житомир,10014

- ,

Попередній документ
40713830
Наступний документ
40713832
Інформація про рішення:
№ рішення: 40713831
№ справи: 279/3956/14-а
Дата рішення: 01.10.2014
Дата публікації: 06.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: