25 вересня 2014 р.Справа № 527/1405/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2014р. по справі № 527/1405/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області
про визнання направомірною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії в належному розмірі,
13.06.2014 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в перерахунку та виплаті щомісячних державних пенсій (основної та додаткової) відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити з 01 січня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12 з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити з 01 січня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2-ї групи щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області виконати постанову суду негайно у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.14 року по справі № 527/1405/14-а зазначений позов задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірах, передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат за період з 01.01.2014 року по 24.06.2014 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 24.06.2014 року по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54, ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 24.06.2014 року по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.1 ст.50, ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на п. 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 2587-УІ (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік №3491-VI від 14.06.2011 р.) зазначив, що норми та положення, зокрема, ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України. Вказує, що з 01.01.2012 року розрахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" урегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Враховуючи те, що вищевказані Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 прийняті пізніше, ніж Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", саме вони підлягають застосуванню при визначенні розміру пенсійних виплат вказаній категорії громадян. З огляду на викладене, наполягає на тому, що УПФУ в Глобинському районі Полтавської області у спірних відносинах діяло в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, та в межах бюджетних асигнувань.
Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції прийняти постанову, якою змінити постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2014 року по справі № 527/1405/14-а, скасувавши із резолютивної частини кінцеву дату нарахування та виплат щомісячних державних пенсій (основної та додаткової), призначених позивачу довічно та зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що виплати пенсії не можуть бути обмежені кінцевими термінами або строками, оскільки це обмежує право на отримання державної та додаткової пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом не визначеного часу, також позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. ст. 163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги УПФУ в Глобинському районі Полтавської області слід відмовити з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1- ї категорії та інвалідом 2- ї групи з 27.12.2010 року безстроково по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області як пенсіонер і отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст. ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ .
В 2014 році позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії та приведення її у відповідність з вимогами ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але отримав відмову, в якій Управління ПФУ України в Глобинському районі вказало, що пенсія нарахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, це відповідає чинному законодавству, а тому підстави для її перерахунку відсутні.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанови КМУ є підзаконними актами і не можуть без відповідних правових підстав скасовувати чи змінювати положення Законів, які мають вищу юридичну силу, а саме Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірах, передбачених ст.50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат за період з 01.01.2014 року по 24.06.2014 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 24.06.2014 року по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 24.06.2014 року по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.1 ст. 50, ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак вважає постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.14 року по справі № 527/1405/14-а такою, що підлягає зміні, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч.4 ст.54, ст.50 цього ж Закону, особам, віднесеним до 1 категорії інвалідам 3 групи, виплачується державна пенсія в розмірі не нижчі 6 мінімальних пенсії за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 50, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено розміри виплат для вище вказаних категорій осіб.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому Законом порядку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено, що у 2012 році норми і положення статей 50, 54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 01.01.2012 року, згідно вимог якої щомісячні державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не встановлено обмеження щодо виплат державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому з 01.01.2014 року діють положення ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої інвалідам 3 групи 1 категорії виплачується державна пенсія в розмірі не нижчі 6 мінімальних пенсії за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірах 1452,89 грн. та 379,60 грн. відповідно на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.
Частиною 1 статті 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і дії принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ч.3 ст.22 Конституції).
За таких обставин, правовідносини щодо виплати державної пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосування до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.
Відносно доводів апеляційної скарги позивача, щодо не вирішення судом першої інстанції всіх позовних вимог, а саме вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказаній нормі кореспондуються положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви, оскільки, згідно з ч.4 ст. 257 КАС України в подальшому, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в резолютивній його частині має бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Разом з цим, слід зазначити, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни постанови суду першої інстанції в зазначеній частині з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
За таких обставин позивач не позбавлений можливості звернутися до Глобинського районного суду Полтавської області в порядку п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України із заявою про ухвалення додаткової постанови та вирішити заявлене у адміністративному позові клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
З приводу обмеження судом першої інстанції періоду, за який пенсія позивача підлягає перерахунку, кінцевою датою - 24.06.2014 року, колегія зазначає наступне.
Визначаючи кінцеву дату проведення перерахунку державної та додаткової пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги щодо здійснення нарахування пенсії в подальшому (після прийняття судом першої інстанції постанови по даній справі) заявлені позивачем на майбутнє, а тому задоволенню не підлягають.
Разом з тим, за визначенням ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячні виплати, які здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.
У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
При цьому, слід відмітити, що позивачем у прохальній частині позову ставилось питання про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2014 року, а тому наведені вимоги не можуть вважатися такими, що заявлені на майбутнє.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2014 року по справі № 527/1405/14-а підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частин постанови кінцевої дати періоду, за який пенсія позивача підлягає перерахунку (24.06.2014 року).
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 2 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2014 року по справі № 527/1405/14-а змінити шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частин постанови кінцевої дати періоду, за який пенсія позивача підлягає перерахунку (24.06.2014 року).
В іншій частині постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2014 року по справі № 527/1405/14-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Зеленський В.В.
Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.