17 вересня 2014 р. м.Львів Справа № 876/156/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-3580/11 2а/908/3/12 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Калуської міської ради про скасування рішення про знання з квартирного обліку,
встановив:
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Калуської міської ради про скасування рішення про знання з квартирного обліку.
Позивач вказував, що згідно положень ч.1 ст.37, ст.ст.38, 39 Житлового кодексу Української РСР, п.13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР його сім'я з 1980 року постійно потребувала поліпшення житлових умов.
Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 23.11.2010 року № 331 йому відмовлено у задоволенні заяви про зарахування періоду перебування на квартирному обліку за попереднім місцем роботи з 15.01.1985 року по 27.03.1989 року до загального часу перебування на квартирному обліку, що, на думку позивача, було вчинено безпідставно і стало підставою звернення до суду.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права й підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.03.1989 року позивача знято з квартирного обліку за місцем роботи в БМ «Хімбуд-2» у зв'язку із припиненням трудових відносин, на підставі п/п. 3 п.26 постанови Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Український РСР» від 11 грудня № 470 (далі - Правила).
Відповідно до п.п.31, 32 Правил у випадку зняття із збереженням черги передається облікова справа з усіма первинними документами та супровідний лист про передачу особової справи з попереднього місця праці у виконавчий комітет Калуської міської ради. Облікова справа позивача у виконавчий комітет Калуської міської ради не передавалась, що і є підтвердженням того, що позивача було правомірно знято з квартирного обліку без збереження квартирної черги.
На підставі особисто поданої заяви від 22.04.1992 року позивача зараховано на квартирний облік за місцем проживання при виконавчому комітеті Калуської міської ради, без зарахування періоду перебування на черзі за місцем роботи на підприємстві БМ «Хімбуд-2» . Рішення про зарахування на квартирний облік позивач не оскаржував, а тому пропустив термін позовної давності згідно ст.99 КАС України.
Крім того, у заяві про взяття на квартирний облік від 23.03.1992 року позивач не вказував про те, що він перебував на квартирному обліку за місцем роботи, не подав документів, які б підтверджували перебування на квартирній черзі на підприємстві БМ «Хімбуд-2».
Суд звертає увагу, що пільги осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, не могли бути враховані в 1989 році при знятті по причині прийняття Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тільки 28.02.1991 року.
21.12.2005 року позивач отримав квартиру для покращення житлових умов з правом подальшого перебування на квартирній черзі. При отриманні квартири питання про неправомірність постановлення на квартирну чергу не піднімалось.
Згідно довідки колективного підприємства «Будівельно-монтажна фірма «Будінвест-Карпати»» (яке є правонаступником БУ «Хімбуд-2») від 01.11.2004 року позивач з 15.01.1985 року перебував на квартирному обліку; при цьому причини зняття з квартирного обліку не зазначені.
Із облікової справи позивача, заведеної після взяття його на квартирний облік за місцем проживання, рішенням виконавчого комітету міської ради від 22.04.1992 року № 70 на підставі його заяви від 23.03.1992 року та поданих документів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків ЧАЕС 2-ї категорії (підтвердження - довідка, видана Калуським міськвійськоматом від 17.03.1992 року № 4/569) і в зв'язку з проживанням в гуртожитку має право на позачергове отримання житла відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнятого 28.02.1991 року, а також є інвалідом 2-ї групи загального захворювання з 21.10.1991 року, що підтверджується довідкою від 21.11.2003 року за № 12/1191, виданою управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші.
Подані позивачем документи підтверджують законність зняття його з квартирного обліку за місцем роботи з 27.03.1989 року на підставі пп.3 п.26 Правил (припинення трудових відносин з підприємством), яким не передбачено переведення черги із збереження терміну перебування на квартирному обліку з підприємства до виконавчого комітету місцевої ради, в зв'язку з чим знищено облікову справу (п.24 Правил).
Пільги для взяття на квартирний облік, що були підставою для включення позивача в список позачергового отримання житла, за місцем проживання при прийнятті відповідного рішення виконкомом 22.04.1992 року № 70, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, набуто заявником вже після зняття його з квартирного обліку за місцем роботи в 1989 році (в т.ч. про інвалідність 2-ої групи загального захворювання, що могло бути підставою для включення до списку першочергового отримання житла).
Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач належними доказами довів законність прийнятого рішення, а тому підстав для його скасування немає
Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-3580/11 2а/908/3/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Р.Й. Коваль
Судді: Н.М. Судова-Хомюк
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 22 вересня 2013 року.