16 вересня 2014 р.Справа № 820/1482/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Биковченко Н.І.
прокурора - Скупченка І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. по справі № 820/1482/14
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Прокурора прокуратури Київського району міста Харкова Скупченко Іван Юрійович
про визнання дій протиправними та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до прокурора прокуратури Київського району міста Харкова Скупченка І.Ю., Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії прокурора Прокуратури Київського району міста Харкова Скупченко І.Ю. стосовно незаконного затримання та допиту позивача; визнати протиправними дії Головного управління внутрішніх справ України в Харківській області стосовно затримання позивача та проведення обшуку у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з Головного управління внутрішніх справ України в Харківській області та прокуратури Київського району міста Харкова солідарно на користь позивача моральну шкоду в сумі 2000 гривень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на не повне дослідження наявних в матеріалах справи доказів та невірне застосування норм Конституції України, КПК України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2013 року у справі №640/23126/13-к н/п 1-кс/640 8757/13 задоволено клопотання прокурора прокуратури Київського району міста Харкова Скупченка І.Ю. про проведення обшуку: надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 з метою відшукання та вилучення перелічених в ухвалі суду документів, а також оргтехніки та інших речей і документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. Строк виконання ухвали слідчим до 30 січня 2014 року.
Прокурором прокуратури Київського району міста Харкова Скупченко І.Ю. начальнику УКР ГУМВС України в Харківській області надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 36 КПК України, а саме: доручено співробітникам УКР ГУМВС України в Харківській області: з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя злочину або майна, яке здобуте в результаті його вчинення, забезпечити із застосуванням фото та відео техніки проведення обшуку на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2013 року у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1; у разі необхідності, за дорученням слідчих або процесуальних керівників прокуратури району допитати на місці проведення слідчих дій в якості свідків власників, орендарів чи користувачів, вищевказаного житлового приміщення за обставинами купівлі-продажу замороженого м'яса ТОВ «БУП» у лютому-квітні 2013 року.
Судом першої інстанції встановлено, що в ході виконання вищезазначеного доручення прокурора позивачу було запропоновано проїхати до прокуратури Київського району м. Харкова, де він був допитаний у якості свідка.
Позивачем на зазначені дії подано скаргу, за якою УКР ГУМВС України в Харківській області проведено службове розслідування.
Згідно з висновком за матеріалами службового розслідування за скаргою позивача, затвердженого начальником УКР ГУМВС України в Харківській області 24 лютого 2014 року, у ході проведеної перевірки не виявлено фактів протиправної діяльності з боку майора міліції ОСОБА_7, оперуповноваженого УКР ШС України в Харківській області та майора міліції ОСОБА_8, старшого оперуповноваженого УКР ГУМВС України в Харківській області.
Про вказані висновки службового розслідування позивача повідомлено листом від 24 лютого 2014 року №45/Р-16.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як зазначено в. п. 4.2 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 р. кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення, що є справою адміністративної юрисдикції, а саме, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судовим розглядом встановлено, що позивач фактично оскаржує діяльність прокурора під час досудового розслідування, оскарження якого встановлено главою 26 Кримінально-процесуального кодексу України, тобто, спірні відносини по зазначеній справі врегульовані кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством.
Також судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звертався до Київського районного суду м. Харкова в порядку кримінального судочинства зі скаргою на дії прокурора та працівників ГУМВС України в Харківській області, які є предметом позову у даній справі.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2014 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті провадження за цією скаргою.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2014 року зазначену ухвалу суду скасовано та матеріали за скаргою ОСОБА_3 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість призначення справи до розгляду, оскільки оскаржувані ОСОБА_3 дії у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК можуть бути оскаржені до слідчого судді (ас. 22, 199 -201).
Таким чином, оскаржувані дії відповідачів не пов'язані зі здійсненням ними владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, оскільки в цьому випадку відповідачі не виступають в даному спорі як суб'єкт владних повноважень у розумінні п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Згідно до п. 1. ч. 1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.
Із врахуванням вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що провадження у справі за позовом ОСОБА_3 про визнання протиправними дій прокурора Скупченка І.Ю. та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області необхідно закрити, оскільки зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди є похідними від його позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів, колегія суддів вважає необхідним в цій частині також закрити провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і закрити провадження по зазначеній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України, колегія суддів роз'яснює позивачу, що розгляд такої справи відноситься до кримінальної юрисдикції.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, 203, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегіясуддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1482/14 від 25 червня 2014 року скасувати.
Закрити провадження у справі № 820/1482/14 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Прокурора прокуратури Київського району міста Харкова Скупченка Івана Юрійовича про визнання дій протиправними та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.
Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б.
Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.