17 вересня 2014 р.Справа № 820/5092/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби інтелектуальної власності України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/5092/14
за позовом ОСОБА_2
до Державної служби інтелектуальної власності України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
19.03.2014 року позивач - ОСОБА_2 - звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 26.02.2014 року про затвердження висновку № 9132 від 26.02.2014 року про невідповідність позначення "АПТЕКА ОПТОВЫХ ЦЕН" умовам надання правової охорони за результатами класифікаційної експертизи та спонукати Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати позначення "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН" як знак для товарів та послуг у відповідності до заявки ОСОБА_2 № m 2013 16200 від 06.09.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Визнано противоправним та скасовано рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 26.02.2014 року про затвердження висновку № 9132 від 26.02.2014 року про невідповідність позначення "АПТЕКА ОПТОВЫХ ЦЕН" умовам надання правової охорони за результатами класифікаційної експертизи.
Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати позначення "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН" як знак для товарів та послуг у відповідності до заявки ОСОБА_2 № m 2013 16200 від 06.09.2013 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до ДСІВ з заявкою № m 2013 16200 про реєстрацію знаку для товарів та послуг "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН". Поданню заявки передувало затвердження 12.08.2013 року звіту про надання патентно-інформаційних послуг щодо інформаційного пошуку позначення "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН" відносно товарів і послуг 35, 44 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг по базі зареєстрованих знаків та по базі поданих заявок на реєстрацію в Україні. (а.с. 8-52)
Зазначений звіт затверджено заступником директора філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" ДП "Український інститут промислової власності" Ю. Стульківським. Згідно звіту позначення "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН" не зареєстровано в Україні, заяви щодо реєстрації вказаного знаку відсутні. При цьому виявлено чимало зареєстрованих товарних знаків, що мають тотожні та схожі позначення станом на 29.07.2013р. за національною процедурою та станом на 31.07.2013р. за Мадридською угодою.(а.с.53).
24 вересня 2013 року відповідач повідомив позивача про отримання заявки.
Позивачем отримано висновок формальної експертизи заявки на знак для товарів та послуг "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН" від 28.11.2013 р. згідно якого заявка відповідає вимогам ст. 7 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг". (а.с. 55)
26 лютого 2014 року відповідачем затверджено висновок ДП "Український інститут промислової власності" № 9132 від 26.02.2014 року про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи. У реєстрації знаку було відмовлено, через те, що заявлене позначення є описовим, вказує на місце надання послуг -"АПТЕКА" та на їх певні властивості - "ОПТОВЬІХ ЦЕН". Висновок, затверджений Державною службою інтелектуальної власності України, набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака. (а.с. 6)
Не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги стосовно визнання протиправним та скасування рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 26.02.2014 року про затвердження висновку № 9132 від 26.02.2014 року про невідповідність позначення "АПТЕКА ОПТОВЫХ ЦЕН" умовам надання правової охорони за результатами класифікаційної експертизи, як такого, що здійснено з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні, регулюються Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Відповідно до статті 2 Закону, до повноважень відповідача входить забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого Державна служба інтелектуальної власності України, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, Державна Служба інтелектуальної власності України є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Частинами 2, 3 статті 6 цього Закону передбачено, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які: звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами; відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.
Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.
Відповідно до вказаного закону наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року N 116, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1995 року за N 276/812, затверджено Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
Пунктом 4.3 цих Правил регулюються питання проведення експертизи заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію, зокрема, питання відмови в реєстрації знака з підстав, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Відповідно до п. 4.3.1.3 Правил, при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови в наданні правової охорони, відповідно до пункту 2 статті 6 Закону, встановлюється, чи не являються позначення такими, що: а) не мають розрізняльної здатності; б) є загальновживаними як позначення товарів певного виду; в) являють собою загальновживані символи і терміни; г) вказують на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту; ґ) є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Згідно п. 4.3.1.4 Правил до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться: позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури , що не мають характерного виконання; реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів; тривимірні об'єкти , форма яких обумовлена виключно функціональним призначенням, якщо такий об'єкт заявляється як знак; позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів.
Відповідно до п. 4.3.1.7. Правил до позначень, які вказують на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту, належать прості найменування товарів; зазначення категорії якості товарів; зазначення властивостей товарів, в тому числі таких, що носять хвалебний характер; зазначення матеріалу або складу сировини; зазначення ваги, об'єму, ціни товарів, дати виробництва товарів; історичні дані щодо заснування виробництва, зображення нагород, що присуджені товарам; видові найменування підприємств, адреси виробників товарів або посередників.
Пунктом 4.5.1 Правил визначено, що якщо встановлено невідповідність заявленого на реєстрацію знака умовам надання правової охорони, викладеним в статті 6 Закону, для усього переліку товарів і/або послуг або його частини, то заявнику надсилається повідомлення з наведенням обґрунтованих доводів, що можуть стати підставою для відмови в реєстрації знака повністю або відносно частини товарів і/або послуг.
Єдиною підставою для відмови в реєстрації знака відповідач зазначив, що заявлене комбіноване позначення для всіх послуг 35 та 44 класів, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, є описовим, вказує на місце надання послуг "АПТЕКА" та на її певні властивості - " ОПТОВИХ ЦЕН".
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань судом першої інстанції відповідно до ст.81 КАС України призначалась судова експертизи в сфері інтелектуальної власності.
За висновками проведеної судової експертизи в сфері інтелектуальної власності № 5310 від 29.05.2014 року встановлено, що частина словесного позначення (слово АПТЕКА) вказує на місце надання послуг, але комбіноване позначення "АПТЕКА ОПТОВЫХ ЦЕН" по заявці № m 2013 16200 від 06.09.2013 р. в цілому не є описовим і має розрізняльну здатність. (звор. бік а.с.109).
Отже, при наявності фактичного підтвердження зазначеного використання, можна констатувати набуття розрізняльної здатності позначення за заявкою m 2013 16200 внаслідок його тривалого використання.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що частина словесного позначення (слово АПТЕКА) вказує на місце надання послуг, але комбіноване позначення "АПТЕКА ОПТОВЫХ ЦЕН" по заявці № m 2013 16200 від 06.09.2013 в цілому не є описовим і має розрізняльну здатність.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного рішення, не кореспондуються з приписами ч.2 ст.19 Конституції України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 26.02.2014 року про затвердження висновку № 9132 від 26.02.2014 року про невідповідність позначення "АПТЕКА ОПТОВЫХ ЦЕН" умовам надання правової охорони за результатами класифікаційної експертизи та зобов'язання відповідача зареєструвати позначення "АПТЕКА ОПТОВЬІХ ЦЕН" як знак для товарів та послуг відповідно до заявки ОСОБА_2 № m 2013 16200 від 06.09.2013 року.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної служби інтелектуальної власності України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/5092/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.