23 вересня 2014 року Справа № 2902/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського суду Закарпатської області від 21.02.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання протиправним зменшення розміру пенсії по віку за законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 90 відсотків до 80 відсотків і зобов'язання провести перерахунок та виплату перерахованого розміру пенсії з 18.12.2012 р. у розмірі 90 відсотків до суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з виплатою в подальшому щомісячно перерахований розмір пенсії ,-
ОСОБА_1 28.01.2014р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання протиправним зменшення розміру пенсії по віку за законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 90 відсотків до 80 відсотків і зобов'язання провести перерахунок та виплату перерахованого розміру пенсії з 18.12.2012 р. у розмірі 90 відсотків до суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з виплатою в подальшому щомісячно перерахований розмір пенсії
Позовні вимоги мотивує тим, що 10.06.2011 р. позивач досяг віку 60 років. З 11.06.2011 р. йому призначено пенсію по віку згідно з ст. 27 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 21.06.2011 р. за його заявою здійснено перерахунок пенсії і призначено пенсію по віку згідно з ст. 21 закону України з розрахунку заробітку для призначення пенсії в порядку, визначеному постановою КМУ № 865 від 31.05.2000 р. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на посаді службовця органу місцевого самоврядування. Після звільнення з цієї посади за заявою позивача йому проведено перерахунок пенсії із визначенням стажу державної служби 10 р. 5 міс. 29 днів у розмір 80 відсотків від заробітної плати державного службовця. Позивач оскаржив у суді дії відповідача щодо неврахування більшого (прирівнюваного) стажу державного службовця. Згідно постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.02.2012 р. і ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. в справі № 706/425/12 зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до стажу, що дає право на одержання пенсії по віку за законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» період роботи керівником державного підприємства - начальником філії «Міжгірський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» з 21.07.1998 р. по 09.06.2011 р. і провести перерахунок раніше призначеної пенсії з дати звернення - 21.06.2011 р. Відповідач рішення суду виконав так. З 21.06.2011 р. по 18.12.2012 р. перерахував пенсію з врахуванням підтвердженого стажу в розмірі 90 % до заробітку, а після цієї дати перерахував пенсію в розмірі 80 % від заробітку. 16.07.2013 р. Позивач подав відповідачу письмову заяву про перерахунок пенсії у розмірі 90 % від заробітку. Натомість відповідач листом від 30.08.2013 р. Відмовив позивачу з посиланням на зміни в законодавстві, чинні з 01.10.2011 р. Щодо застосування статей 37, 37-1 закону України «Про державну службу», а також на те, що з 18.12.2012 р. розмір перерахованої пенсії збільшився і становить 5586 грн. 58 коп., а до перерахунку в розмірі 90 % від заробітку становив 80 %. Позивач вважає, що відповідач порушив його право на пенсійне забезпечення, оскільки п. 2 Прикінцевих та перехідних положень закону «Про службу в органах місцевого самоврядування передбачає, що дія закону «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб органів місцевого самоврядування в частині, що не суперечить цьому закону. Натомість згідно ч. 4 розділу ХV (Прикінцеві положення) закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Міжгірського суду Закарпатської області від 21.02.2014 року позовну заяву задоволено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Міжгірського суду Закарпатської області від 21.02.2014 року та відмовити у задоволенні позову.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що предметом спору є відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, з 18.12.2012 р. з урахуванням заробітку позивача станом на час звільнення з посади в органі місцевого самоврядування (заступника голови районної ради), тобто 18.12.2012 р. в сумі 5602 грн. 14 коп. згідно з довідок № 04/01-25/343 від 18.12.2012 р., № 04/01-25/09 від 11.01.2013 р. та № 01-42/31 від 21.062011 р. із застосуванням розміру 90 % до заробітку замість 80 %, застосованих відповідачем.
З обставин справи видно, що право на пенсію службовця в органах місцевого самоврядування виникло у позивача з 21.06.2011 р., тобто до набрання чинності пенсійної реформи, передбаченої законом.
Постановою Міжгірського районного суду від 28.02.2012 р. в справі № 706/425/12 і ухвалою Львівського апеляційногоадміністративного суду від 13.03.3013 р. встановлено, що позивач має право на одержання пенсії по віку за законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» із зарахування до стажу роботи на посаді начальника філії «Міжгірський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» з 21.07.1998 р. по 09.06.2011 р. Відповідача зобов'язано перерахувати пенсію позивача з урахуванням вказаного стажу, починаючи з 21.06.2011 р. Згідно розпорядження № 131867 від 26.04.2013 р. відповідач перерахував розмір пенсії в розмірі 90 %, виходячи із заробітку 4022 грн. 06 коп. (станом на час виникнення права на пенсію, тобто червень 2011 р.) Натомість відповідач перерахований розмір пенсії виплатив позивачу з урахуванням раніше виплаченої пенсії тільки за період з 21.06.2011 р. по 17.12.2012 р
Задовільняючи у позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправильно перерахував пенсію позивача з 18.12.2012 р. на підставі його заяви у зв'язку з припиненням служби в органах місцевого самоврядування та поданням довідки про більший розмір заробітку. Із змісту розпорядження № 131867 від 26.04.2013 р. (номер і дата аналогічні вищенаведеному) видно, що відповідач розмір пенсії за величиною розрахунку 80 % застосував до заробітку 4481 грн. 71 коп., тобто до більшого заробітку (за довідкою від 18.12.2012 р.) ніж до величини розрахунку 90 %
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Покликання відповідача на статтю 37 закону «Про державну службу», за якою пенсія державного службовця встановлюється для чоловіків, які досягли віку 62 роки за наявності страхового стажу, необхідного призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менше як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, відповідних до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, - в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - колегія суддів відхиляє, бо ця норма застосовується з дня набрання чинності законом № 3668-IV (3668-17) від 08.07.2011 р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 р.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись , ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області залишити без задоволення.
Постанову Міжгірського суду Закарпатської області від 21.02.2014 року по справі № 302/128/14-а залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Я.С. Попко
Р.Б. Хобор