ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 вересня 2014 року № 813/4808/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Цар Х.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Мисак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області від 02.11.2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого УКР ГУ МВС України у Львівській області як незаконний;
- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого УКР ГУ МВС України у Львівській області.
Позивач вважаючи, що звільнення відбулося з порушенням вимог пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, просить скасувати наказ про звільнення та поновити його на службі в правоохоронних органах.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів наведених в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення, в котрих позов заперечує з тих підстав, що наказ є правомірним, оскільки такий прийнятий на підставі п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за поданим рапортом позивача про його звільнення з служби.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволені такого відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 2004 року, та на час звільнення перебував на посаді старшого лейтенанта оперуповноваженого УКР ГУМВСУ у Львівській області.
Позивач 02.11.2013 року подав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, у зв'язку з незадовільним матеріальним забезпеченням.
Як вбачається з матеріалів справи, то 08.11.2013 року позивач направив на адресу відповідача лист, одержаний відповідачем 12.11.2013 року, в котрому позивач просив його поданий 02.11.2013 року рапорт про звільнення не розглядати.
На поданий лист від 12.11.2013 року, позивач отримав відповідь, в котрій відповідач зазначив, що 02.11.2013 року видано наказ про його звільнення з правоохоронних органів.
Як вбачається з спірного наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області від 02.11.2013 року № 439 о/с, то позивача звільнено за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за власним бажанням.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів податкової служби, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (надалі-Положення)
Відповідно до п. 8 Положення №114, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
Відповідно до п. 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Підпунктом "ж" п. 64 Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Згідно з п. 68 Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Зі змісту норм права п. 64 та п. 68 Положення випливає, що звільнення особи начальницького складу зі служби в органах внутрішніх справ за власним бажанням можливе не раніше, як за три місяці з дати подання рапорту безпосередньому керівнику, та за наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Так судом, встановлено, що 02.11.2013 року позивач подавав рапорт про звільнення за власним бажанням, а 08.11.2013 року позивач повідомив керівництво, що відкликає цей рапорт, та зі змісту такого чітко зрозуміло, що у позивача немає як бажання звільнятися з органів внутрішніх справ, так і поважних причин, що перешкоджають виконанню ним службових обов'язків, проте 02.11.2013 року відповідач видав наказ № 439 о/с, про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого УКР ГУ МВС України у Львівській області.
Отже, за умови дотримання відповідачем встановленого п. 68 Положення тримісячного строку для звільнення особи за власним бажанням, він міг та повинен був дослідити вище перелічені рапорти від 02.11.2013 року та 08.11.2013 року та встановити як відсутність бажання позивача звільнятися зі служби, так і відсутність поважних причин, що перешкоджають виконанню ОСОБА_1 службових обов'язків.
Натомість, відповідач 02.11.2013 року, тобто у день подання позивачем рапорту про звільнення, безпідставно видав наказ № 439 о/с про звільнення старшого лейтенанта оперуповноваженого УКР ГУМВСУ у Львівській області за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Зі змісту долучених відповідачем до матеріалів справи доказів випливає, що при винесенні 02.11.2013 року спірного наказу відповідачем не встановлювалося наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню позивачем службових обов'язків.
А відтак, на переконання суду, таке рішення відповідача суперечить вимогам п. 68 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки за його змістом до закінчення тримісячного строку попередження зазначені особи мають право відкликати поданий рапорт.
Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що даті звільнення має передувати не менше трьох місяців з часу подачі рапорту про звільнення зі служби за особистим проханням й не передбачено скорочення цього строку.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Отже, у даному випадку, звільнивши позивача у день подачі рапорту про звільнення зі служби за власним бажанням, суб'єкт владних повноважень діяв неправомірно.
Суд не бере до уваги посилання позивача на норми КЗпП України та зазначає, що відносини щодо проходження служби в органах внутрішніх справ не є трудовими, тому всі питання по звільненню/поновленню на службі, підлягають вирішенню відповідно до Положення служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а не норм КЗпП.
Крім того, Верховний Суд України висловив аналогічну правову позицію у зазначеній категорії справ, зокрема, у постанові від 5 грудня 2011 року (№ 21-236а11).
Відповідно до п. 24 Положення порушене право особи рядового або начальницького складу підлягає негайному поновленню; у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). Відповідно до ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, порушене право позивача на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді, а постанова суду в цій частині підлягає негайному виконанню.
Суд згідно ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 02.11.2013 року № 439 о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 "ж" (за власним бажанням) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 /М- 257735/, оперуповноваженого відділу розкриття незаконних заволодінь автотранспортом Управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з 02.11.2013 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу розкриття незаконних заволодінь автотранспортом Управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 03.11.2013 року.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу розкриття незаконних заволодінь автотранспортом Управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 03.11.2013 року виконується негайно.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2014 року.
Суддя Сидор Н.Т.