Справа № 761/25020/14-п
Провадження №3/761/5153/2014
іменем України
22 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Козятник Л.Г., при секретарі Бондару В.О., за участю прокурора Захарченка Я.В., захисника ОСОБА_1, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з вищою освітою, працюючої віце-президентом в ГО «Асоціація «Український Бурштиновий Світ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 172-7 КУпАП,
старшим оперуповноваженим 2 сектору 5 відділу 1 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України Говоруном О.В. складено протокол № 911-3 від 16 травня 2014 року щодо ОСОБА_2, згідно з яким, остання, перебуваючи на посаді голови Державного агентства України з туризму та курортів, відповідно до Указу Президента України від 16 червня 2011 року № 694/2011, будучи державним службовцем 1 категорії 2 рангу, а отже, суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, визначеними у п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», на своєму робочому місці, що територіально знаходиться за адресою: м. Київ пр-т Перемоги № 14, у робочий час, завдяки службовому статусу та займаній посаді, не повідомляючи невідкладно у письмовій формі безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, а саме, про суперечність між особистими інтересами та службовими повноваженнями, що може поставити під сумнів її об'єктивність або неупередженість, підписала 06 лютого 2014 року від імені державного агентства заявки, завдяки яким скористалась в особистих цілях послугами державного підприємства «Зал офіційних делегацій» Державного управління справами (далі ДП «Зал офіційних делегацій» ДУС) за тарифами, як для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, не виконуючи при цьому завдання, покладені на даний орган виконавчої влади, тим самим, вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді Голови Державного агентства України з туризму та курортів, будучи службовою особою, уповноваженою на практичне виконання функцій держави, завдяки службовому статусу та займаній в державному агентстві посаді, не повідомила невідкладно у письмовій формі безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо підписання заявок, скориставшись в особистих цілях послугами ДП «Зал офіційних делегацій» ДУС за тарифами, як для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, які значно нижчі від тарифів для пасажирів категорії «інша особа», не виконуючи завдання, покладені на даний орган виконавчої влади, чим скоїла корупційне діяння, передбачене ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та вчинила адміністративне корупційне правопорушення, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 не визнала свою вину у вчиненні корупційного правопорушення та пояснила, що вона не порушувала вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», протокол стосовно неї складено безпідставно, оскільки вона не вчиняла інкримінованого їй корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП. Так, дійсно 06 лютого 2014 року вона від імені Державного агентства України з туризму та курортів підписала заявки до ДП «Зал офіційних делегацій», згідно з якими, нею особисто було сплачено в касу ДП «Зал офіційних делегацій» особисті кошти за себе в сумі 350 грн. та за дочку ОСОБА_4, як члена сім'ї, 175 грн., що обумовлено пунктом 3 додатку 3 до договору № 443 від 25 січня 2013 року, укладеного між ДП «Зал офіційних делегацій» та Державним агентством України з туризму та курортів. Вважала, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, оскільки остання мала право з членом сім'ї - дочкою ОСОБА_4, скористатися в період відпустки послугами ДП «Зал офіційних делегацій» за тарифами, визначеними для керівників центральних органів державної влади та членів їх сімей.
Прокурор просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_2 повністю доведена матеріалами адміністративної справи. Вважав, що ОСОБА_2 зобов'язана була письмово повідомити свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів при підписанні нею від імені Державного агентства України з туризму та курортів заявок, завдяки яким вона зі своєю дочкою ОСОБА_4 скористалася в особистих цілях послугами Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» за тарифами як для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету, що значно нижчі від тарифів для пасажирів категорії «інша особа».
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, думку захисника ОСОБА_1, виступ прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного висновку.
Диспозиція ст. 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
У ст. 1 абзаці 3 ч. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» термін «конфлікт інтересів» визначено у більш розширеному значенні, як суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Згідно з відомостями, що містяться у копії договору № 443 від 25 січня 2013 року «Про надання послуг з обслуговування в державному підприємстві «Зал офіційних делегацій», укладеного між Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» та Державним агентством України з питань туризму та курортів, предметом даного договору є надання послуг з обслуговування в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» вищих посадових осіб і офіційних делегацій, а також інших осіб згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 243 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 62 «Про заходи щодо впорядкування діяльності пункту пропуску через державний кордон України в державному міжнародному аеропорту «Бориспіль», та окремих осіб по лінії замовника, перелік яких встановлено додатком 1 до даного Договору, за замовленнями, поданими в установленому порядку, і відшкодування пов'язаних з цим витрат. Також за вказаним договором, вартість обслуговування однієї особи визначається згідно з Додатком 3 до договору. Окрім того, за договором, послуги з обслуговування в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» надаються за наявності поданого письмового замовлення встановленої форми, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 2 до договору) на обслуговування диспетчеру Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» за підписом керівника організації або його заступника та з печаткою організації не пізніше ніж за 3 доби до обслуговування (вильоту, прильоту) (а.с. 55-58).
Як убачається з додатку 1 до Договору № 443 від 25 січня 2013 року, ОСОБА_2, як голова Державного агентства України з питань туризму та курортів, входить до переліку осіб, на яких подається замовлення на обслуговування в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» (а.с. 59).
У додатку 3 до договору № 443 від 25 січня 2013 року вказано тарифи за обслуговування в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій», згідно з пунктом 3 яких, для керівників центральних органів державної влади та членів їх сімей (розрахунок готівкою чи безготівково) ціна за обслуговування однієї особи 350 грн., при цьому, обслуговування дитини віком від 2 до 12 років у супроводі дорослих складає 50% від діючої вартості (а.с. 61).
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 як голова Державного агентства України з питань туризму та курортів, тобто як керівник центрального органу державної влади, підписала заявки на обслуговування 13 та 23 лютого 2014 року в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» її та члена сім'ї - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, посилаючись в пункті 8 заявки на договір обслуговування № 443 від 25 січня 2013 року. Вказані заявки 06 лютого 2014 року факсом було направлено в Державне підприємство «Зал офіційних делегацій» (а.с. 11, 12).
У подальшому, на підставі зазначених заявок, Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» було надано послуги ОСОБА_2 та її дочці ОСОБА_4, оплату яких здійснено ОСОБА_2 готівкою (а.с. 9, 10).
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді Голови Державного агентства України з туризму та курортів, як керівник центрального органу державної влади, відповідно до договору № 443 від 25 січня 2013 року скористалася з членом сім'ї послугами з обслуговування в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» за визначеними тарифами.
Таким чином, послуги ОСОБА_2 та її дочці були надані Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» на підставі заявок на обслуговування, поданих у встановленому порядку.
Аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, про відсутність конфлікту інтересів під час прийняття ОСОБА_2 рішення щодо підписання заявок, за якими остання скористалась в особистих цілях послугами ДП «Зал офіційних делегацій», оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не містять даних про те, в чому конкретно полягала суперечність між особистими інтересами ОСОБА_2 та її посадовими обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття нею рішень, а також на вчинення чи не вчинення певних дій під час виконання наданих їй повноважень, що може свідчити про виникнення конфлікту інтересів.
Сам факт підписання ОСОБА_2 як Головою Державного агентства України з туризму та курортів заявок на обслуговування її з дочкою в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій», не створює за змістом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» конфлікт інтересів, отже і не передбачає обов'язку особи повідомити безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту інтересів.
Також, у будь-якому випадку склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони і відсутність хоча б однієї із вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.
За змістом ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», обов'язковою ознакою за якою будь-яка неправомірна або неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави або прирівняних до них осіб визнається корупційною, є корисливий або інший особистий їх інтерес, або інтерес третіх осіб, однак ця обов'язкова складова суб'єктивної сторони правопорушення у даній справі відсутня.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про умисність або корисливий мотив діяння або бездіяльності ОСОБА_2 як посадової особи при виконанні її посадових обов'язків.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про відсутність у матеріалах справи достатніх даних, які б свідчили про наявність у діях Голови Державного агентства України з туризму та курортів конфлікту інтересів.
Виходячи з положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва або на неї може бути внесено подання прокурором протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження чи внесення на неї подання прокурором, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Суддя