Справа № 761/23683/14-ц
Провадження №4-с/761/211/2014
24 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Гриньковської Н.Ю.
при секретарі: Кривошия О.О.
за участі представників:
від заявника - ОСОБА_1,
від зацікавленої особи - Луценко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві на дії державного виконавця,-
У серпні 2014р. до Шевченківського районного суду м.Києва від імені заявників звернувся представник ОСОБА_1 зі скаргою на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві Андронович Н.В., щодо виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, в скарзі поставлено питання щодо визнання протиправним та скасування акт опису майна від 07.08.2014 р. та акт про виселення від 07.08.2014 р.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.08.2014 р. було відмовлено у прийнятті до провадження скарги в частині вимог про визнання протиправними і скасування акту опису майна та акту про виселення, оскільки такі вимоги мають розглядатися в позовному провадженні згідно ст.118 ЦПК України. Скаргу в частині визнання неправомірними дій начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві Андронович Н.В. було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Так, в обгрунтування скарги зазначається, що заявників, як боржників у виконавчому провадженні, не було своєчасно повідомлено про день і час примусового виселення, державним виконавцем не дотримано 15-денний термін для добровільного виконання рішення суду. А також, під час процедури виселення були відсутні поняті, чим порушено Інструкцію про проведення виконання виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції №74/5 від 15.12.1999 р.
В судовому засіданні представник заявників підтримав скаргу та додатково звернув увагу на ту обставину, що боржникам від державного виконавця надійшла вимога про добровільне виконання рішення суду у справі до 02.09.2014 р., та повідомлено, що виселення відбудеться 07.09.2014 р., в той час, як насправді виселення відбулось 07.08.2014 р.
Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував з посиланням на те, що після відновлення раніше зупиненого виконавчого провадження щодо виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 на виконання рішення суду у справі №761/15928/13-ц, банком, як стягувачем у виконавчому провадженні, було отримано вимогу державного виконавця від 31.07.2014 р. із призначеннням примусового виселення боржників на 07.08.2014 р. на 11:00 год. У призначений день представник банку прибув за вищевказаною адресою, де в присутності двох понятих, дільничого інспектора міліції та ОСОБА_4, складено акт опису майна й арешту майна та акт про виселення боржників з квартири за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, станом на час провдення виселення (07.08.2014 р.) боржники були зняті з реєстрації у вщевказаному житловому помешканні, та не заперечували проти необхідності виселися, а лише просили надати час добровільно вивезти речі після завершення лікування ОСОБА_4 в стаціонарі.У липні 2014 р. на запит державного виконавця надійшла відповідь від головного лікаря Олексанрівської клінічної лікарні м.Києва про те,що ОСОБА_4 виписана з лікарні 27.06.2014 р. Таким чином, представник ПАТ «Державний ощадний банк України» стверджував про неспроможність доводів представника боржників щодо порушень процедури примусового виселення.
Державний виконавець в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Заслухавши думку учасників судового розгяду, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/15928/13-ц від 05.12.2013р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено частково. Зокрема, виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Виконавчий лист у справі отриманий стороною позивача 06.03.2014 р.
Згідно до ч. 2 ст 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В ході судового розгляду заяви установлено, що виконачі листи у справі №761/15928/13-ц перебувають на виконання ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві (ВП №42461894 щодо виселення ОСОБА_3, та ВП №42461980 - щодо виселення ОСОБА_4).
Постановами від 13.03.2014 р. державним виконавцем було відкрито виконавчі провадження ВП №42461894 та ВП №42461980, надано боржникам 15-денний терміна на добровільне виконання рішення суду у справі №761/15928/13-ц.
Вимогами від 08.04.2014 р. державний виконавець призначив примусове виселення у вищевказаних виконавчих провадженнях на 29.04.2014 р. на 10:00 год. Проте, на підставі заяв боржників про неможливість виселення з огляду на госпіталізацію ОСОБА_4 до ДЗ «РКЛ» МОЗ України, ОСОБА_3 на лікуванні на денному стаціонарі КНП «Консультативно-діагностичного центру» №01/315, то виселення не відбулось.
Постановаи від 21.05.2014 р. державний виконавець зупинив виконавчі провадження ВП №42461894 та ВП №42461980 на підставі перебування боржників на лікуванні на підставі п.3 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому, після отримання державним виконавцем офіційної відповіді лікарні про виписку ОСОБА_4, виконавчі провапдження були поновлені постановами від 30.07.2014 р.
Наступного дня, 31.07.2014 р. державним виконавцем було направлено сторонам виконавчого провадження вимогу із зобов'язанням боржників виселитися до 07.08.2014 р. та повідомлено про те, що у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, відбудеться примусове виселення 07.08.2014 р. об 11:00 год.
Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішення суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, відповідно до ст. 14 ЦПК України.
З копій процесуальних документів, представлених стягувачем, суд встановив, що 07.08.2014 р. в період часу з 12:10 год. до 13:0 год. відбулось примусове виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 06.03.2014 р. у справі №761/15928/13-ц. Так, в присутності представника стягувача ПАТ «Державний ощадний банк України» - Омельченко І.В., дільничного інспектора міліції Кічука А.С., боржника ОСОБА_4 та її чоловіка, а також понятих - ОСОБА_6 та ОСОБА_9, відбулось фактичне виселення боржників із переданням майна, описанного під час виконавчої дії на відповідальне зберігання представнику стягувача, про що складено акт державного виконавця.
В подальшому, постановами від 12.09.2014 р. виконавчі провадження закінчено у зв'язку з виконанням рішення суду у справі №761/15928/13-ц.
Отже, в ході розгляду заяви не знайшли свого підтвердження доводи боржників про те, що процедура виселення відбулась із порушеннями, оскільки у відповідності до вимог ст.78 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець письмово повідомив кожного з боржників про день і час примусового виселення, яке вперше було призначене на 08.04.2014 р., та повторно - на 07.08.2014 р., виселення відбулось у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з описом майна, про що свідчать копії актів про опис майна та про виселення від 07.08.2014 р. При цьому, суд звертає увагу, що представником стягувача представлено суду оригінал вимоги державного виконавця про те, що повторне виселення пизначене саме на 07.08.2014 р., а представник боржників заявив суду, що боржникам направлено лише ксерокопію вимоги, в якій вказано про призначення виселення на 07.09.2014 р. Таким чином, суд надає перевагу оригіналу вимоги, в якій чітко визначено дату проведення виконавчої дії, та міститься у верхньому куті зазначення, що такі самі вимоги направлені на адресу боржників ОСОБА_4 та ОСОБА_3
За таких обставин, оцінивши в сукупності представлені сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що скарга не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210, 293, 383-387 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві на дії державного виконавця - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя