ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17120/14-а
провадження № 2-а/753/535/14
"01" жовтня 2014 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва, в якому просив визнати неправомірними дії УПФУ по відмові у призначенні йому пенсії як інваліду ІІ групи ЧАЕС, зобов'язати УПФУ в Дарницькому районі м. Києва призначити і виплачувати йому державну пенсію, яка повинна становити згідно вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону Уекраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - починаючи з 16 вересня 2014 року і постійно та зобов'язати УПФУ в Дарницькому районі м. Києва негайно виплатити встановлену згідно п.2 пенсію в межах її розміру за один місяць. Зазначає, що є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювань, які пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проте пенсію, яка становить 4 135 грн. 95 коп. згідно довідки УПФУ № 18 від 02.09.2014 року він отримує в значно нижчому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ). На його звернення до УПФУ в Дарницькому районі м. Києва, 16.09.2014 року було надано відповідь, згідно з якою відповідні пенсійні виплати здійснюються у розмірах, визначених Постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а розмір пенсії позивача з урахуванням проведених індексацій станом на 01.09.2014 року становить 4135, 95 грн. Вважаючи дії УПФУ в Дарницькому районі м. Києва неправомірними, звернувся з вищевказаним позовом до суду та просив його задовольнити.
Відповідно до ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м.Києва надав до суду заперечення по суті позовних вимог, в яких позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідні пенсійні виплати здійснюються у розмірах, визначених Постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії позивача з урахуванням вустановлений у відповідності до проведених індексацій у 2014 році, крім того вимога виплати пенсії та майбутнє не може бути задоволена, оскільки подальше проведення перерахунку пенсії у разі встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян є недопустимим.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Зі змісту копії довідки МСЕК серії 10 ААА № 146259 вбачається, що у результаті проведення повторного огляду ОСОБА_2 було встановлено другу групу інвалідності з 15.05.2011 року, яка пов'язана з виконанням останнім службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Інвалідність встановлена довічно (а.с. 7).
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.8).
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та отримує пенсію у розмірі 4 135 грн. 95 коп. згідно довідки УПФУ № 18 від 02.09.2014 року (а.с. 9).
Відповідно до п. 4.1 ст 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 49 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 статті 67 Закону № 796-XII було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІI групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІI групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до відповіча з вимогою про призначення, перерахування пенсії та про виплату недоплаченої суми.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва № 369/3-347 від 16.09.2014 року було відмовлено у здійсненні перерахунків та виплат (а.с. 10-11).
Встановлено, що Кабінет міністрів України покладено функцію регулювання порядку та розміру соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», котрою визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсій в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Починаючи з 01.01.2012 року мінімальний розмір пенсій для інвалідів-учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і становить: для І групи інвалідності - 180% від прожиткового мінімуму встановлено для осіб, які втратили працездатність; для ІІ групи - 160%; для ІІІ групи - 145%. Додаткова пенсія виплачується в таких розмірах: інвалідам І групи - 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІ групи - 40%; інвалідам ІІІ групи - 30%.
Розмір пенсійної виплати (з урахуваням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії), встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги не перевищує для інвалідів І групи - 285%, ІІ групи - 255%, ІІІ групи - 225% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Отже, позивач отримує пенсію в мінімальному розмірі згідно постанови КМУ №1210 в сумі 2 626,41 грн., що становить 255% прожиткового мінімуму.
З 01.01.2012 року механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку із втратою годувальника визначається постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 1997 року №523, яка є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону №796-ХІІ.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першоїстатті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконанняБюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Однак, починаючи з 01.01.2014 Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 50 вказаного Закону, яким визначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, та 54 цього ж Закону, яким визначено розміри пенсій для інвалідів ІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу
Як наголошує Європейський Суд з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом №796-ХІІ, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань- судом до уваги не приймається. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання грошової допомоги засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на недосконалість певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Проте, суд не може задовольнити вимоги позивача про зобов'язання відповідача перераховувати у подальшому, визначені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні йому пенсії, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає захист прав на майбутнє, і не може встановити чи будуть такі права позивача порушені чи ні.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст.11 КАС України).
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, приходжу до висновку, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, а саме необхідно визнати неправомірними дії відповідача у призначенні пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу державну пенсію у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат, а в задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Керуючись Конституцією України,Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 99, 100, 158-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірах передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва призначити і виплачувати ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 16.09.2014 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва негайно виплатити ОСОБА_2 встановлену, відповідно до рішення, пенсію в межах її розміру за один місяць.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в місячний термін надати суду звіт про виконання цього судового рішення.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА