463/4855/13-к
1-кп/463/29/14
іменем України
26 вересня 2014 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150040002435 та №12013150040004040 про вчинення ОСОБА_6 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, громадянином України, українцем, не працюючим, неодруженим, освіти середньої, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 6.06.2014 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 3 міс. позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
суд -
Обвинувачений ОСОБА_7 ( до зміни прізвища ОСОБА_8 ) маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, 28.04.2013 року в період часу з 12 год. 15 хв. до 13 год. 50 хв., перебуваючи біля будинку №142 у м. Львові по вул..Личаківська, де був припаркований автомобіль марки »Хонда Аккорд» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , розбивши переднє праве пасажирське скло та проникнувши в салон автомобіля, таємно викрав фотоапарат марки «Кенон», який в подальшому продав за 500 грн., а кошти витратив на власні потреби.
Крім цього ОСОБА_7 ( до зміни прізвища ОСОБА_8 ), 21.06.2013 року, в період часу з 19 год. 05 хв. до 19 год 20 хв., перебуваючи по вул..Некрасова, 9 у м. Львові, побачивши припаркований автомобіль марки «Мітсубіші Л200» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_10 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, розбивши праве заднє пасажирське скло, викрав із салону автомобіля чорну сумку в якій знаходився ноутбук марки «Делл», МРЗ плеєр, флеш карти та паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_10 . В подальшому ОСОБА_8 продав ноутбук та флеш карти за 1500 грн., вилучені гроші витратив на власні потреби.
1.05.2013 року ОСОБА_7 ( до зміни прізвища ОСОБА_8 ) в період часу з 12 год. 30 хв. до 13 год. 15 хв. перебуваючи біля будинку по АДРЕСА_3 , побачивши припаркований автомобіль «Кіа колд» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_11 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, розбивши заднє ліве пасажирське скло, викрав з салону автомобіля сумку для ноутбуку, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 250 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 ( до зміни прізвища ОСОБА_8 ) вину у вчиненому визнав. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати. Заявив клопотання про звільнення його від призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію».
Враховуючи, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались.
Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 ( до зміни прізвища ОСОБА_8 ) вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Враховується, що вчинений обвинуваченим злочин згідно закону відноситься до середньої тяжкості.
Обтяжуючих відповідальність обставин по справі для обвинуваченого не встановлено.
Пом'якшуючими суд визнає ті обставини, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаюються, сприяв розкриттю злочину.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого буде сприяти призначення покарання в межах санкцій ст..185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі з частковим приєднанням невідбутого покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 6.06.2014 року.
Законом України «Про амністію у 2014 році», а саме п.в ст..1 передбачено, що звільняються від відбування покарання особи, які не позбавлені батьківських прав і мають на день набрання чинності цим законом дітей, яким не виповнилось 18 років; та особи, які на день набрання чинності цим законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 ( до зміни прізвища ОСОБА_8 ) є батьком малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також являється інвалідом 3 групи.
З огляду на вище наведене, суд вважає за можливе, не дивлячись на застосування Галицьким районним судом м. Львова Закону України «Про амністію у 2014 році», застосувати до ОСОБА_13 норми вище згаданого закону по епізодах від 28.04.2013 року, 21.06.2013 року та 1.05.2013 року, оскільки такі діяння ОСОБА_13 скоєні в період дії Закону України «Про амністію», до винесення вироку Галицьким районним судом м. Львова.
Керуючись ст.ст.337, 349,368,369,374,376 КПК України, суд -
ОСОБА_14 визнати винним у
вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
ОСОБА_15 призначити покарання за ч. 2 ст.185 КК України у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст..71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 6.06.2014 року 2 роки 3 міс. позбавлення волі - 2 (два) роки позбавлення волі та шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_15 до відбуття 3 ( три) роки позбавлення волі.
На підставі п.в ст..1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_16 від відбуття призначеного покарання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_14 на користь держави 391,20 грн. витрат за проведення експертизи від 20.08.2013 року, 391,20 грн. за проведення експертизи від 21.08.2013 року та 392 грн. за проведення експертизи від 21.09.2013 року.
Речові докази по справі: МРЗ плеєр та універсальний зарядний пристрій, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області передати потерпілому ОСОБА_10 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Суддя: ОСОБА_1