28.08.2014
№ 336-3905-14к
№ 1-кп-336-304-2014
28 серпня 2014 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, гр-на України, є українцем, не одружений, із неповною середньою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -
6 квітня 2014 року приблизно о 22-00 год. ОСОБА_4 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, через відчинені двері проник до приміщення приватного підприємства «Зенкін», розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Приозерна, 4, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: планшет «Mystery Tab», вартістю 406 гривень, та гроші в сумі 200 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 606 гривень.
Крім того, 7 квітня 2014 року приблизно о 6-00 год. ОСОБА_4 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, проник до приміщення кімнати приватного підприємства «Зенкін», розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Приозерна, 4, звідки таємно викрав блок безперебійного живлення «АРС», вартістю 975 гривень, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Обвинувачений свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав відповідні написаному вище свідчення та пояснив, що 6 квітня 2014 року приблизно о 22-00 год. він, маючи намір викрасти чуже майно через відчинені двері проник до приміщення приватного підприємства за адресою АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав майно - планшет та гроші в сумі 200 гривень. Крім того, 7 квітня 2014 року приблизно о 6-00 год. він знову повернувся до вказаного приміщення, куди повторно проник у вказаний спосіб та таємно викрав блок безперебійного живлення. Найменування та вартість викраденого майна він не оспорював. У скоєному щиро розкаявся.
Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує по епізоду від 06.04.2014 року - за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, а по епізоду від 07.04.2014 року - за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом визнано його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи викладене, а також обсяг винних дій обвинуваченого, суд доходить висновку, що за вчинений ним злочин йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому суд враховує вищевказані обставини, конкретні обставини справи, характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, до вчинення вказаного злочину судимості не мав, а тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, з випробуванням.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Обвинуваченому у кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Клопотань про зміну вказаного запобіжного заходу чи про його скасування не надходило.
Оскільки дані про розмір витрат на залучення експертів, та виконану роботу експертів, що не є їх службовим обов'язком, відсутні, питання про процесуальні витрати судом не вирішується.
Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази: гроші в сумі 200 гривень, планшет та блок живлення, що передані на зберігання потерпілому, залишити останньому за належністю.
Запобіжний захід обвинуваченому залишити без змін - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1