іменем України
Справа № 126/3207/14-к
Провадження № 1-кп/126/174/14
24 вересня 2014 року
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014020090000603 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, з освітою 9 класів, одруженого, судимого 06.05.2014 року Бершадським районним судом Вінницької області за ст.125 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим 06.05.2014 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, на шлях виправлення не став та в період відбування покарання вчинив новий злочин, а саме: 16.08.2014 року о 12 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на фоні особистих неприязних стосунків виникла суперечка, під час якої останній, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно штовхнув ОСОБА_5 в груди, в результаті чого потерпілий упав на землю, а ОСОБА_4 підійшов до нього та наніс декілька ударів ногами по тулубу, в область грудної клітини та голови , внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та тулубі, а також переломів ІХ-Х ребер з ліва. Згідно висновку експерта № 151 від 26.08.2014 року за ступенем важкості тілесні пошкодження в вигляді синців на голові та тулубі відносяться до легких тілесних пошкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Пошкодження у вигляді перелому ребер відносяться до середнього ступеня важкості тілесних пошкоджень за критеріями тривалості розладу здоров'я.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 122 ч.1 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
В даному кримінальному провадженні 22 вересня 2014 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст.468 ч.1 КПК України за умовами якої потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ст.122 ч.1 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді обмеження волі на строк два роки та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком один рік з випробуванням, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
Прокурор в судовому засіданні пояснила, що вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення від 22.09.2014 року є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з'ясував, що скарги обвинувачений під час кримінального провадження не подавав.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому йому в вину злочині є доведеною та ніким не оспорюється, а тому за вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення від 22.09.2014 року.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , укладену 22 вересня 2014 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком один рік з випробуванням.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 слідуючі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через суд, який ухвалив рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Суддя