Ухвала
іменем україни
23 вересня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд із зазначеним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 мотивуючи свої вимоги тим, що кредитний договір та спірний договір іпотеки було підписано на дискримінаційних умовах для Позичальника та вона не давала згоду на укладення договору іпотеки, тому порушуються її права внаслідок його укладення, оскільки про підписання договору їй відомо не було. Виходячи з наведеного просила позов задовольнити.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва, у задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив із того, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, тобто при укладенні договору іпотеки сторони керувалися нормами чинного законодавства, які встановлюють принцип свободи договору, будь-яких порушень закону не встановив, прийнявши до уваги, що позивачка надавала свою згоду на укладення договорів.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновку суду апеляційної інстанції вони не впливають та його не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних В.О. Кузнєцов
і кримінальних справ