ІМенем УКраїни
24 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,
Мостової Г.І., Наумчука М.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Друга Полтавська нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 3 липня 2014 року,
У березні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом. Зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_8 Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1. 12 жовтня 2005 року їх батько склав заповіт на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Оскільки вважають, що вони мають право на обов'язкову частку у спадщині у зв'язку з тим, що на день смерті свого батька були непрацездатними, звернулися до Другої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину і нотаріус надала їм перелік документів, які необхідно подати для отримання свідоцтва про право на спадщину. Посилаючись на те, що в них відсутні правовстановлюючі документи на майно, просили задовольнити позов.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 3 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_8 батько позивачів, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/8 частина житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та ј частина квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановлений законом строк подали заяви до нотаріальної контори про оформлення спадщини після померлого ОСОБА_8 і нотаріус надав їм перелік документів, які необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину на обов'язкову частку, що підтверджується листами від 19 березня 2014 року та 20 лютого 2014 року.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачі не надали доказів того, що нотаріус їм відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Однак повністю з такими висновками судів погодитися не можна.
Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилалися на те, що в них відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, які утримують відповідачі, у зв'язку з чим вони не можуть подати їх нотаріусу, що є перешкодою для оформлення права на спадщину у останнього.
Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки; попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Усупереч вимогам ст. ст. 10, 57, 60, 137, 212, 213 ЦПК України суд залишив поза увагою доводи позивачів та не вжив заходів для з'ясування дійсних обставин справи.
Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо за своїм внутрішнім переконанням. Результати оцінки доказів відображаються в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
На порушення зазначених норм процесуального права суди ніякої оцінки вказаним обставинам не дали, не з'ясували чи є перешкоди у позивачів для оформлення нотаріусом права на спадщину, а саме - відсутність у них правовстановлюючих документів на спадкове майно і неможливість їх подання.
Ця обставина підлягала встановленню судами. При її доведеності те, що не було відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину вирішального значення при вирішенні спору не має і не може бути підставою для відмови у позові.
Вказані порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179, 212 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, в зв'язку з чим оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 3 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді:Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова Г.І. Мостова М.І. Наумчук