10 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Остапчука Д.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом третьої особи ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання договору іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 червня 2014 року,-
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору. В ході судового розгляду уточнив позовні вимоги та просив розтлумачити п. 5.5 кредитного договору.
Вимоги за позовом обґрунтовував тим, що між ним та ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» був укладений кредитний договір, згідно якого він отримав кредит в сумі 15 000,00 євро на строк до 16 січня 2020 року зі сплатою процентів за користування кредитом 11,9 % річних. При укладенні кредитного договору він виходив із того, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом буде здійснюватись ним за рахунок доходів, які він отримував від здійснення підприємницької діяльності по ремонту та обслуговуванню ігрових автоматів у сфері грального бізнесу.
15 травня 2009 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», у зв'язку з чим позивач втратив основне джерело доходів через заборону такої діяльності і змушений був припинити підприємницьку діяльність. Позивач звертався до банку з письмовою заявою, в якій просив звільнити його від виконання зобов'язань за кредитним договором на період дії заборони грального бізнесу, мотивуючи тим, що такі дії держави позбавили позивача очікуваних доходів та є форс-мажорними обставинами, з врахуванням яких на підставі п. 5.5 кредитного договору відповідач мав звільнити позивача від виконання зобов'язань за договором, але банк йому відмовив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_4 17 січня 2008 року був укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_4 надано кредит в розмірі 15 000,00 євро на строк до 16 січня 2020 року зі сплатою процентів за користування кредитом 11,9 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17 січня 2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, згідно якого остання передала в іпотеку банку 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 порушував виконання зобов'язань за кредитним договором від 17 січня 2008 року у нього утворилась заборгованість станом на 19 травня 2011 року 15 009,77 євро та 26 810,07 грн, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Третя особа ОСОБА_5 звернулась до суду з самостійними позовними вимогами до ПАТ АБ «Укргаз банк» про розірвання договору іпотеки від 17 січня 2008 року.
Вимоги за позовом обґрунтовувала тим, що кошти отримані її чоловіком ОСОБА_4 згідно кредитного договору від 17 січня 2008 року вона передала за інвестиційним договором № 5977 від 21 січня 2008 року компанії JC&AA Kings Capital Limited в особі уповноваженого Сафонова О.В. Відповідно до п. 10 інвестиційного договору, він був укладений на строк шість місяців з отриманням 3% місячних від внесеної суми, тобто 36 % річних. Вона вважала, що суми процентів вистачить на сплату процентів за укладеним кредитним договором. Однак, очікуваних прибутків не отримала, а її кошти шахрайським шляхом були привласнені посадовими особами компанії JC&AA Kings Capital Limited.
У зв'язку з тим, що позивачка не отримала прибуток від інвестиції і якби їй було відомо, що посадові особи JC&AA Kings Capital Limited шахрайськими діями заволодіють кредитними коштами, отриманими ОСОБА_4 в ПАТ АБ «Укргазбанк», то вона не передала б в іпотеку належну їй квартиру, а тому посилаючись на ч. 2 ст. 651 ЦК України просила розірвати договір іпотеки від 17 січня 2008 року.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 червня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Розтлумачено п. 5.5 кредитного договору, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 17 січня 2008 року так, що іншими діями держави, що створюють неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань за договором не може вважатися прийняття 15 травня 2009 року Верховною Радою України Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 залишено без задоволення. Зустрічний позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 009,77 євро та 28 610,07 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4, не погоджуючись з даними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їхніх позовних вимог та відмови в задоволенні зустрічного позову ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.
Судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції розтлумачив на вимогу позивача п. 5.5 кредитного договору та прийшов до правильного висновку про відсутність порушення кредитного договору зі сторони банку, у зв'язку з чим відсутні підстави для його розірвання.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про розірвання договору іпотеки, суд першої інстанції правильно виходив із необґрунтованості позовних вимог, оскільки вказані нею підстави стосуються договору, укладеного ОСОБА_5 та компанією JC&AA Kings Capital Limited та не можуть бути підставою для розірвання договору іпотеки.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення кредитної заборгованості, суд обгрунтовано виходив із того, що ОСОБА_4 порушивши вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України щодо належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, повинен сплатити заборгованість в розмірі 15 009,77 євро та 28 610,07 грн.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова Д.О. Остапчук