1 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Черненко В.А., Лесько А.О., Червинської М.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми, встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 червня 2014 року, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми, встановити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 6 жовтня 2006 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, від якого вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказував, що з серпня 2013 року відповідач разом з дітьми змінила місце проживання та чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 червня 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визначено участь ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми синами ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено наступний порядок побачень з дітьми: кожної другої та четвертої суботи місяця з 16 до 19 годин та кожної другої та четвертої неділі місяця з 9 до 12 години у присутності матері перші п'ять місяців; а також 24 дні під час літнього періоду для оздоровлення дітей в період з 1 червня по 15 липня, шість днів під час зимових канікул - за взаємним вибором сторін.
Надано право ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінювати порядок побачень з неповнолітніми синами за їх взаємною згодою, у тому числі і кожного дня у вечірній час.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з дітьми та встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.
Зокрема, суд дійшов вірного висновку про встановлення способу участі позивача у спілкуванні з дітьми з урахуванням інтересів дітей та висновку органу опіки та піклування, оскільки встановив наявність з боку відповідача перешкод щодо спілкування позивача з синами.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.А. Черненко
А.О. Лесько
М.Є. Червинська