24 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів:Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
Кадєтової О.В., Остапчука Д.О.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року,
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 березня 2013 року відповідач, рухаючись по пл. Дружби народів у напрямку вул. Б. Хмельницького в м. Ужгороді Закарпатської області, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем марки «Škoda Octavia», держаний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь 5 699 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 5 699 грн та 229, 40 грн судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що винними діями відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду, яка виразилась у спричинені механічних пошкоджень автомобілю позивача, яка підлягає стягненню на підставі ст. 1188 ЦК України.
Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).
Судами встановлено, що 15 березня 2013 року на пл. Дружби народів в м. Ужгороді Закарпатської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Škoda Octavia», держаний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, в результаті якої автомобілю останнього було завдано механічні пошкодження на загальну суму 5 699 грн.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 квітня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн (а.с.4).
З рахунку ТОВ «Форвард Автоцентр» № ФС30177 від 30 травня 2013 року вбачається, що автомобілю марки «Škoda Octavia», держаний номерний знак НОМЕР_2 спричинено матеріальні збитки на загальну суму 5 699, 00 грн (а.с. 6).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.
Враховуючи це, підставою виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди є факт її завдання. Умовами відповідальності за завдану шкоду є протиправна поведінка особи, що завдала шкоду, наявність між нею та майновою шкодою безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, а також вина зазначеної особи.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦПК України, не перевірив у сукупності всі надані сторонами докази та не надав їм належної оцінки, зокрема, не з'ясував кому на праві приватної власності належить автомобіль «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки в протоколі огляду місця події (а.с. 24) власником автомобіля зазначено ВАТ «Готельно-туристичний комплекс», а також в доданій до матеріалів справи копії поліса №АА/3011346 від 31 березня 2011 року (а.с. 18), страхувальником вказано ВАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття».
Суд першої інстанції не з'ясував на якій правовій підставі відповідач керував автомобілем «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1, чи перебував останній у трудових відносинах із ВАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», про що ним було зазначено у запереченні, не перевірив чи була застрахована цивільно-правова відповідальність його чи особи, якій належить цей автомобіль на праві приватної власності. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача щодо наявності у нього страхового полісу терміном дії до 09 квітня 2013 року. Не перевірив чи був застрахований автомобіль належний ОСОБА_1, та не встановив, хто повинен відшкодовувати позивачу завдану шкоду і на якій підставі.
Дійшовши висновку щодо доведеності вини відповідача у спричинені дорожньо-транспортної пригоди та завданні механічних пошкоджень автомобілю позивача, судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не встановлено коло осіб, які повинні брати участь у справі та не вирішено питання щодо залучення їх до участі у справі, в порядку визначеному ст. ст. 32, 33 ЦПК України.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції та залишаючи судове рішення без змін, апеляційний суд в порушення ст.ст. 303, 315 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги, зокрема, приймаючи до уваги рахунок (а.с. 4), не визначився з розміром матеріальної шкоди, завданої позивачу, залишив поза увагою, що даний рахунок не підтверджує розмір матеріальної шкоди, а лише зазначає перелік робіт необхідних для проведення ремонту та їх вартість, натомість даних щодо оплати цього рахунку матеріали справи не містять. Апеляційним судом не взято до уваги лист ТОВ «Форвард автоцентр» №142 від 19 лютого 2014 року (а.с. 57), зі змісту якого вбачається, що по замовленню запасних частин та попередньому запису для виконання робіт, вказаних у рахунку до ТОВ «Форвард автоцентр» ніхто не звертався. Водночас, судом не взято до уваги заперечення відповідача щодо пошкодження дверей автомобіля позивача, що також підтверджується протоколом огляду місця події (а.с. 24).
За вказаних обставин судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати викладене й залежно від установленого вирішити спір.
Судові рішення в частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржуються, а отже не можуть бути предметом касаційного перегляду.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
Г.І. Мостова
Д.О. Остапчук