Ухвала
іменем україни
17 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.
суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням у вищому навчальному закладі, за касаційною скаргою Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 1 березня 2011 року,
У березні 2010 року військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з навчанням і утриманням у вищому навчальну закладі.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 з 14 липня 2003 року по 14 вересня 2007 року проходив навчання та військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на посаді курсанта. Вказував, що 1 вересня 2004 року з ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) строком до 1 вересня 2008 року. Зазначав, що 14 вересня 2007 року вказаний вище контракт було достроково розірвано на підставі підп. «В» п. 59 «Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих навчальних закладів» (далі - Положення) та виключено його із списків особового складу університету.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 1 березня 2011 року, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом матеріального чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник між суб'єктом владних повноважень та фізичною особою - громадянином, який перебував на публічній службі, і повинна розглядатися за правилами КАС України.
Проте з такими висновками судів погодитись не можна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, особою, яка відмовилась від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання та виключена зі списків особового складу вищого навчального закладу Міністерства оборони України.
Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено: "Курсанти та слухачі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку".
Аналогічна норма визначена й п. 84 Положення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 був затверджений "Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Відповідно до п. 3 вказаного "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, а відповідно до п. 4 вказаного вище Порядку, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, який укладається між навчальним закладом та особою. Сторонами контракту є: виконавець - навчальний заклад, замовник - Міністерство оборони України, особа - курсант.
Згідно з вимогами, визначеними у "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, та "Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, Університетом зроблено розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 в Університеті з дня його зарахування до дня виключення зі списків особового складу Університету, загальна сума яких склала 20 281 грн 39 коп.
Відповідно до п. 7 "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється в судовому порядку.
Отже, спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються ЦК України.
Суд першої інстанції, вищевказаного не врахував, не визначив характер спору, що виник між позивачем та відповідачем, а саме, в якому порядку він повинен розглядатися судом, і дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.
Апеляційний суд, переглядаючи справу й залишаючи ухвалу суду без змін, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув.
За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 1 березня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Д.Д. Луспеник
Судді: А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська
В.А. Черненко