23 вересня 2014 року Справа № 3680/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Корнієнко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2014 року про зміну порядку і способу виконання рішення у справі за поданням ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про стягнення виплат «дитині війни»,
Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Семків С.І. звернулася до суду з поданням, погодженим начальником Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Бассарабом Т.Ю., в якому просить після уточнення просить змінити подальший порядок і спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_1 486,12грн. вже нарахованої за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно суми підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В обґрунтування покликається на те, що на виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист №2а-2170/11, виданий 22 квітня 2013 року Сихівським районним судом м.Львова про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. 17 травня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення. Зазначає, що в частині нарахування підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» боржником рішення суду виконане, що стверджується наданим боржником розпорядженням №147389 від 02.10.2013р., згідно якого ОСОБА_1 за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року нараховано 486,12грн. підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, виплату зазначених коштів так і не проведено, у зв'язку з відсутністю фінансування. Вважає, що виконання рішення суду по даній справі є можливим за умови зміни способу його виконання шляхом зміни зобов'язання здійснити виплату на стягнення цієї виплати.
Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2014 року - позов задоволено.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2014 року та відмовити у задоволенні позовних вимогах.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що постановою Сихівського районного суду м.Львова від 09 листопада 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, позов ОСОБА_1 задоволення частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.
22 квітня 2013 року на виконання вищезазначеної постанови Сихівського районного суду м.Львова від 09 листопада 2011 року видано виконавчий лист №2а-2170/11, який пред'явлено до виконання в Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
Постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Красницького І.Я. від 17 травня 2013 року відкрито виконавче провадження на виконання вищезазначеного виконавчого листа Сихівського районного суду м.Львова №2а-2170/11 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Задовольняючи подання згідно ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутись до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Тобто, підставою для застосування наведеної норми є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року за №846/12/13-13 у справах пов'язаних із соціальними виплатами, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Судом встановлено, що у даному випадку наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення - відсутність коштів на відповідному рахунку Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова, оскільки кошторисом управління вказані видатки не передбачено. В той же час це не може бути підставою для порушення права на соціальний захист, права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка прямо передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням.
Враховуючи те, що виконання постанови суду по даній справі є можливим за умови зміни способу її виконання, зокрема шляхом стягнення з Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_1 суми вже нарахованого самим боржником, але невиплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як це передбачено положеннями ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд суд першої інстанції прийшов до переконання, що подання державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про зміну способу виконання рішення підставне та підлягає до задоволення.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про те, що частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Судом встановлено, що виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.
Також судом враховується позиція Верховного Суду України, що викладена в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Таким чином, подання щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог фактично буде змінено по суті зміст постанови, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової ухвали.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.6 ч.1 ст. 199, 202, п.3 ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова - задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 28.02.2014 року по справі № 464/1879/14-а - скасувати та прийняти нову якою - у задоволенні подання про зміну порядку і способу виконання рішення суду у виконавчому провадженні державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Семків С.І. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Я.С. Попко
Р.Б. Хобор