Справа № 226/7030/12
Головуючий у 1-й інстанції: Робак С. О.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
24 вересня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької област про перерахунок пенсії , -
Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, позов задоволено.
12 червня 2014 року до суду першої інстанції звернувся Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області з поданням про встановлення способу і порядку виконання рішення.
Тульчинський районний суд Вінницької області ухвалою від 04 липня 2014 року вказане подання задовольнив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 липня 2014 року та відмовити в задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області потрібно задовольнити повністю, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання про встановлення способу та порядку виконання рішення відмовити, виходячи з наступного.
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року позивачу проведено перерахунок пенсії за період вказаний у виконавчому листі № 220/2.1-33/3 від 30.04.2014 та нарахований борг в сумі 2530,73 грн., а в частині виплати вказаної пенсії постанова не виконана.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції Вінницький апеляційний адміністративний суд не може погодитись з огляду на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплатити позивачу доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлену статтею 39 в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог, встановлених статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 15% мінімальної пенсії, що становить 15% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, починаючи з 01.01.2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Судове рішення виконується у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
В частині виплати нарахованої пенсії рішення не виконується через відсутність коштів на зазначені цілі, у зв'язку з чим державний виконавець звернувся з поданням про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів реалізації (виконання) рішення в разі неможливості його виконання у спосіб і порядок, встановлений раніше.
Зміна способу і порядку виконання рішення суду може відбутися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли, при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.
Даючи оцінку матеріалів доданих до подання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, судом першої інстанції не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення в частині виплати присудженої судом суми, а заявником не надано доказів наявності таких підстав.
Вказана заявником підстава неможливості виконання рішення суду через відсутність коштів у відповідача не дає суду можливості застосування зміни способу і порядку виконання цього рішення, оскільки не вичерпані інші встановлені законом заходи виконання рішення суду, в тому числі примусового характеру.
Крім того, потрібно зазначити, що реалізуючи своє право на захист позивач має право вимагати від суду зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії (пункт 2 частини 4 статті 105 КАС України).
У разі задоволення адміністративного позову суд, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частини 2 статті 162 КАС України).
Аналіз наведених норм та статті 263 КАС України дають підстави зробити висновок про те, що суд, здійснюючи зміну способу і порядку виконання рішення суду, не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до частини 4 статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про відмову у задоволенні подання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Згідно із пунктом 6 статті 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити повністю.
Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької област про перерахунок пенсії, - скасувати.
Постановити нову ухвалу .
Відмовити в задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про встановлення способу і порядку виконання постанови суду від 09 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.