Ухвала від 23.09.2014 по справі 605/949/13-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 611/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на постанову Підгайцівського районного суду Тернопільської області від 24.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просив визнати незаконним відмову Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 29.10.2013.

Позовні вимоги мотивуєщо починаючи з 1974р. по 2000 р. працював на посаді тракториста, в колгоспі ім. «Світанок» с. Білокриницяпідгаєцького району, а згодом продовжив свою трудову діяльність на посаді механізатора з березня 2000 р. по грудень 2008 року в ТзОВ « Світанок», та весь цей період безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі і інших підприємствах сільського господарства та має загальний стаж і пільговий стаж більше 35 років,а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у підтвердженні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи необхідністю додатково подати довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійнезабезпечення.Позивач вважав, що зазначені дії відповідача є неправомірними, оскільки вони не відповідають Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою постанову Підгайцівського районного суду Тернопільської області від 24.12.2013 року позов задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову постанову Підгайцівського районного суду Тернопільської області від 24.12.2013 року та відмовити у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, щоу зв'язку з досягненням 55-ти річного віку позивач 29.10.2013 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з огляду на наявність необхідного трудового стажу на посаді тракториста та механізатора.

Рішенням від 31 жовтня 2013 року №15/Г-11 відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії позивачу з посиланням на те, що позивачем не додано документи які підтверджують стаж роботи на вказаній посаді, зокрема довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Задовольняючи у позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, щоЗгідно ст.ст.1,2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.«в» ч.1 ст.13 Закону №1788-ХІІ(в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, трактористи-механізатори безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ, п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12 серпня 1993 року(далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пп.1, 2 п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 наведеного Порядку).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Судом першої інстанції безспірно встановлено періоди роботи ОСОБА_1, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що зокрема, підтверджується записами у його трудовій книжці, яка є основним документом про трудову діяльність працівника, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Що ж до наявності уточнюючої довідки, то слід зазначити, що така відповідно до вимог п.п. 1, 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» береться до уваги у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, оскільки у позивача наявна трудова книжка та відповідні записи у ній, а така само інші архівні документи, які повністю підтверджують трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії згідно з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то наявність вказаної довідки, що на думку відповідача підписана не уповноваженими особами, не має правового значення для вирішення питання, щодо призначення пенсії позивача.

Це ж і стосується показань свідків, допитаних судом першої інстанції під час розгляду справи, оскільки згідно п. 18 Постанови КМУ № 637 від 12.08.93 р. передбачено, що лише за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи та організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж (в тому числі спеціальний) установлюється на підставі показань двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. В даному ж випадку, як зазначалось вище, у позивача наявна трудова книжка та відповідні записи у ній, а така само інші архівні документи, які повністю підтверджують трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії згідно з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з підстави не підтвердження стажу, діяло не на підставах, що передбачені Конституцією і чинними законами України, тобто неправомірно, а тому суд правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, в частині визнання протиправною відмови відповідача УПФУ у Волочиському районі Хмельницької області щодо призначення позивачу пенсії за віком згідно п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області - без задоволення.

Постанову Підгайцівського районного суду Тернопільської області від 24.12.2013 року по справі № 605/ 949/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор

Попередній документ
40710918
Наступний документ
40710921
Інформація про рішення:
№ рішення: 40710920
№ справи: 605/949/13-а
Дата рішення: 23.09.2014
Дата публікації: 07.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: