23 вересня 2014 року Справа № 4227/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області на ухвалу Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення надмірно виплаченої пенсії в розмірі 28 075,73 гривень,-
09.12.2013 Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Прикарпатського управління бурових робіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення надмірно виплаченої пенсії в розмірі 28 075,73 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 на підставі довідки №625 від 22.04.2004 року, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", в період з січня 2004 року по червень 2011 року виплачено завищений розмір пенсії, переплата по якій у зв'язку із перерахунком склала 28 075,73 грн. Причиною невірного визначення розміру пенсії стали дані довідки №625 від 22.04.2004 року, у якій Прикарпатське управління бурових робіт, в порушення Постанови Ради Міністрів СРСР від 04.05.1960 року №470 "Про зміну масштабу цін і заміні нині обігових грошових грошей новими грошами" і постанови Кабінету Міністрів України №1002 від 26.08.1996 року "Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формування вартісних показників в умовах грошової реформи", зазначило розмір нарахованої заробітної плати за період 1959-1964 року у гривнях, в той час як проведеною перевіркою позивачем 29.08.2011 року встановлено, що такі показники відповідають даним у рублях. Тобто, Прикарпатське управління бурових робіт при заповненні довідки №625 не здійснило перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 (переведення показників грошової одиниці із рублів на гривні) у співвідношенні 10:1, як цього вимагають коментовані норми Постанов, а за період 1959 і 1960 роки не враховано грошову реформу 1961 року. Такі обставини призвели до невірного визначення для ОСОБА_2 середньомісячного коефіцієнту заробітної плати за період з 01.02.1959 року по 31.01.1964 року у розмірі 3,36875, в той час як такий коефіцієнт повинен бути значно меншим. У зв'язку із вказаним за наслідками перевірки позивачем 29.08.2011 року прийнято розпорядження про стягнення надміру виплаченої пенсії.
Ухвалою Івано- Франківського окружного суду від 20.03.2014 року провадження у справі №2a-646/12/0970 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Прикарпатського управління бурових робіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", про стягнення надмірно виплаченої пенсії в розмірі 28 075,73 гривень, - закрити.
Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки суд при прийнятті оскаржуваної ухвали надав неналежну правову оцінку нормам процесуального права і в даному випадку управлінням як суб'єктом владних повноважень на захист своїх порушених прав висуває вимогу до відповідача про стягнення заборгованості із надміру виплаченої пенсії то з огляду на зазначене спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а тому просить ухвалу Івано- Франківського окружного суду від 20.03.2014 року у справі 2а-646/12/0970 - скасувати та направити справу на розгляд до Івано - Франківського окружного адміністративного суду.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що підставою для звернення до суду є факт перерахунку позивачем у 2004 році ОСОБА_2 пенсії в завищеному розмірі. Сума зайво (надміру) виплаченої пенсії в період з січня 2004 року по червень 2011 року становить 28 075,73 гривень.
Судом з'ясовано, що Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на підставі довідки про заробіток ОСОБА_2 для обчислення пенсії №625 від 22.04.2004 року, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт, здійснено розрахунок і визначення пенсії, в розмір якої в період з січня 2004 року по червень 2011 року, на переконання позивача, безпідставно включено і зайво виплачено 28 075,73 гривень.
У зв'язку із вказаним, Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на підставі статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення"заявляє позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної Пенсійному фонду України, у вигляді надміру виплаченої пенсії.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, адміністративним судом можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що предметом даного спору є відшкодування шкоди у вигляді надмірної виплати пенсії, завданої неправомірними діями одного із відповідачів, які не є суб'єктом владних повноважень, то суд дійшов висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим, а отже, не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Про таку правову позицію свідчить постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 14.02.2014 року "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів".
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 року у справі №21-204а13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії в сумі 858,69 гривень.
Приписи такої постанови Верховного Суду України відповідно до норм статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх судів України.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано - Франківської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 року у справі № 2а-646/12/0970 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Я.С. Попко
Р.Б. Хобор