Справа № 357/9648/14-ц
2/357/3138/14
Категорія 26
30 вересня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Амеліна О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 29.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття карткового рахунку. Предметом даного договору є надання позичальнику ОСОБА_1 в тимчасове користування коштів з використанням картки на суму 10 000 грн. Позичальник зобов'язався повністю повернути от в строк до 4.06.2010 року та сплатити проценти згідно умов договору. Однак, ОСОБА_1 допустив виникнення боргу і станом на 27.03.2014 року заборгованість становить 144 516 грн. Позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку зазначену суму боргу та суму судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача, згідно довіреності в справі, позов визнала частково.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 29.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_2, надання і використання платіжної картки № 006-р011658. Предметом договору є надання позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти, шляхом відкриття карткового рахунку де обліковуються операції, здійснені з використанням картки відновлювальної кредитної лінії з розміром кредитного ліміту в сумі 10 000 грн., з оплатою процентів за користування кредитними коштами.
Пунктом 6.1 даного договору передбачено сплата неустойки за прострочення повернення кредитних коштів. Так, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.
Судом встановлено, що 07.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту № 40-17\08 -ДД.
В судовому засіданні встановлено, що станом на 27.03.2014 року заборгованість за кредитним договором становить 144 516 грн. 02 коп., з яких : заборгованість за кредитним договором 9959 грн. 30 коп.; заборгованість за відсотками 62298 грн. 71 коп.; заборгованість по пені 72258 грн. 01 коп.
Судом встановлено, що відповідач з умовами кредитного договору був ознайомлений, отримав картку, кредитні кошти в обумовленій сумі, але позичальником умови договору щодо строків повернення боргу, порушені.
Представник відповідача за довіреністю, яка є й дружиною відповідача, суду пояснила, що їх сім'я в 2008 році перебувала в скрутному матеріальному становищі та терміново потребувалися кошти на лікування батьків відповідача, що і спонукало відповідача звернутися до позивача за позикою. До 2013 року позичальник повертав кошти позивачу відповідно до умов договору, було повернуто близько шести тисяч гривень, але в жовтні та листопаді 2013 року померли обоє батьків відповідача, що призвело до погіршення матеріального становища ОСОБА_1, крім того відповідачу та його дружині було зменшено розмір заробітної плати. Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням розстрочити повернення заборгованості, просив кредитні канікули, але позивач не вживав ніяких заходів, а запропонована нещодавно акція не влаштовує відповідача, оскільки не має коштів на внесення одноразового платежу. Представник відповідача просила суд зменшити суму боргу, скасувавши розмір відсотків та пені.
В підтвердження своїх пояснень представником відповідача суду надано копії свідоцтв про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3, надані довідки з місця роботи відповідача та його дружини ОСОБА_4, надані листи до позивача від 29.03.2013 р., 08.08.2014 р. з квитанціями в підтвердження про направлення листів поштою. Також, представник відповідача надала суду для огляду квитанції про сплату відповідачем за договором від 29.07.2008 р. та 07.08.2008 р. коштів на загальну суму 5720 грн.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 30.03.2012 р.за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Так, судом встановлено, що відповідачу було надано позику на умовах забезпеченості , поворотності, строковості на суму 10 000 грн. Позичальник повернув позивачу близько 5720 грн., та залишилася заборгованість за кредитним договором - 9959,30 грн. і заборгованість за відсотками 62 298,71 грн., але ОСОБА_1 порушив строки платежів, внаслідок чого позивачем було нараховано пеню в розмірі 72 258 грн.01 коп. З даного розрахунку вбачається, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Крім того, суд приймає до уваги характеристику скрутного матеріального становища родини відповідача.
Суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст. 551 ЦК України при вирішенні даного позову.
Таким чином, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, зменшивши суму нарахованої пені за прострочення строків виконання зобов'язань з 72258,01 грн. на 10 000 грн. Підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за вказаним кредитним договором про відкриття карткового рахунку - 9959 грн.30 коп., сума заборгованості за відсотками - 62298,71 грн. та сума пені 10 000 грн., що вцілому становить 82 258 грн.01 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судових витрат по справі, що складаються з сплачених коштів судового збору, пропорційно до розміру позовних вимог, - 822 грн. 58 коп.
Керуючись ст.ст.526,536,551,554,611,1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ст.ст. 10, 60, 88, 212 - 215, 296 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість в сумі 82 258 грн. 01 коп. (вісімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати в сумі 822 грн. 58 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя О. Я. Ярмола