Справа № 2- а/337/156/2014
337/5965/14-а
01.10.2014 р. Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя - Салтан Л.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення,
16.09.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. У порушення даної норми щорічна допомога на оздоровлення виплачувалася в розмірах, менших за встановлений законом, просить визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення у Хортицькому районі у виплаті їй недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення, зобов'язати зробити перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, з проведенням доплати недоотриманих сум у розмірі 6090 грн.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких посилається на ті обставини, що управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради є лише є розпорядником коштів нижчого рівня щодо виплати допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Головним розпорядником бюджетних коштів по коду програмної класифікації видатків на щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Міністерство праці та соціальної політики України, яке видало Головному управлінню та паспорт бюджетної програми про вказані бюджетні асигнування на поточний рік.
Згідно п.п. 5, 6 ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять виплати тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Вважає, дії управління щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах повноважень, правомірними та конституційно визначеними.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Суд з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2, перебуває на обліку у відповідача за місцем свого проживання.
Згідно довідки відповідача позивачу щорічна допомога на оздоровлення, як потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за 2014 рік нараховано та виплачено у серпні 2014 р. УПСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району у розмірі 100 грн.
Абзацами 2, 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .
Пунктами 1, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року N 256 з наступними змінами, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При розгляді спору судом встановлено, що правовідносини щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.48 Закону в частині визначення розміру виплати на оздоровлення не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.
Отже, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем у 2014 році положень Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.
Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача проведення доплати недоотриманих сум у розмірі 6090 грн., задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до статей 2, 17 КАС України адміністративний суд не наділений повноваженнями суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку та визначення розміру сум допомоги, що підлягають виплаті.
Так, відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Враховуючи, що відповідач повинен виплатити щорічну допомогу на оздоровлення позивачу виходячи з розмірів, встановлених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 69-71, 104, 183-2 КАС України, суд
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради у Хортицькому районі щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради у Хортицькому районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на день виплати, що передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 6 червня 1996 року з урахуванням сплачених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, чи апеляційну скаргу на неї, до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області може бути подано протягом десяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: Л.Г. Салтан