Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3787/14-ц
Провадження №: 2/332/1084/14
19 вересня 2014 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
Головуючого - судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Педак С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора АТ «Градобанк» та Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Четверта Запорізька міська державна нотаріальна контора про скасування обтяження майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_2 Право власності на даний будинок вона набула на підставі рішення суду від 4.4.2007 року.
На даний час вона має намір розпорядитись належним їй будинком, але не може цього зробити, оскільки на вищезазначене майно 15.6.2005 року накладено заборону на відчуження, на підставі договору застави від 28.10.1994 року, як на майно ОСОБА_2.
У зв'язку з наявності заборони на відчуження належного їй майно й неможливості скасування цієї заборони, вона змушений звернутися до суду з позовом про скасування обтяження.
Сторони до суду не з'явилися, позивачка та відповідач - ліквідатор АТ «Градобанк» надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позивачка позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, відповідач - ліквідатор АТ «Градобанк» своєї думки з приводу позовних вимог не висловив, зазначивши про відсутність відомостей щодо існування зобов'язань ОСОБА_2 перед АТ «Градобанк». Відповідач - Реєстраційна служба ЗМУЮ та третя особа своєї думки з приводу позовних вимог не висловили.
Перевіривши докази по справі суд встановив певні юридичні факти та відповідні до них правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 4.7.2007 року за ОСОБА_1 визнано право власності на будинок АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі, на підставі визнання дійсним договору міни від 11.9.1995 року квартири АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої. Рішення набрало чинності 16.4.2007 року (а.с.5). 4.7.2007 року ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності (а.с.6,7).
Згідно кредитного договору № 34/94 від 28.10.1994 року ОСОБА_2 отримав в Запорізькій філії АКБ «Градобанк» кредит в розмірі 20 млн. крб., що на час укладання договору дорівнювало 500 доларам США. В якості забезпечення виконання ОСОБА_2 вищезазначеного кредитного договору, 28.10.1994 року укладений договір застави, яким заборонено відчуження будинку АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі. Строк дії договору до 27.11.1994 року. Заборона на будинок накладена 28.10.1994 року. Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію обтяження проведено 15.6.2005 року (а.с.8).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 316 ЦК України визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.
Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч.1 ст.321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно досліджених судом доказів заборону на будинок, за договором застави накладено 28.10.1994 року, тобто майже 20 років тому. Суду не надано документів, що заставоутримувач за договором застави АТ «Градобанк», звертався з будь-якими вимогами, щодо заставленого майна, з чого суд робить висновок, про відсутність з його боку будь-яких претензій до заставодавця з приводу виконання ним зобов'язань за кредитним договором, який був підставою укладання договору застави, за яким накладено заборону на вищезазначений будинок.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані й підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.316,319,321,328 ЦК України, ст.ст.10,14,57-60, 88,208-209,212-215,294 ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити. Скасувати заборону обтяження нерухомого майна - будинку АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі накладену, згідно договору застави від 28.10.1994 року, посвідченого Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко