25 вересня 2014 року Справа № 14707/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника відповідача Шовак Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 4 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію,
ОСОБА_1 15.03.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, в якому просив зобов'язати донарахувати та виплатити пенсію за віком в сумі 6350 грн.
Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 4 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що результати перевірки відповідачем наявності або відсутності у позивача необхідного стажу для нарахування пенсії, не можуть слугувати підставою для відмови для нарахування позивачу такої пенсії. Відповідність даних, наведених в довідці, фактичним обставинам справи, стверджується належним чином посвідченими заявами осіб, які одночасно і в одній військовій частині, проходили військову службу з позивачем. На підставі вищенаведеного вважає, що на момент досягнення пенсійного віку та звернення до відповідача про нарахування пенсії за віком, позивач по справі мав необхідний стаж.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що саме позивачем до заяви про призначення пенсії від 23.06.2010 року додано документи про стаж, які містили неправдиві відомості, а тому з його вини було відмовлено в призначенні пенсії.
Таким чином, вважає, що відповідачем правильно призначено пенсію позивачу за заявою від 12.01.2011 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 23.06.2010 року звернувся до УПФ України у Тячівському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком. До заяви додав документи, які підтверджують його стаж роботи до якого входить навчання, військова служба та робота в колгоспі.
Проведеною перевіркою УПФ України у Тячівському районі по доданим позивачем документам до заяви від 23.06.2010 року встановлено, що його стаж роботи складає 4 роки 2 місяці 17 днів, тобто ОСОБА_1 додав документи, які містять неправдиві відомості, а саме в довідці про проходження військової служби йому було зазначено період проходження з 28.05.1971 року по 19.06.1973 року, а при перевірці виявлено період з 27.05.1971 року по 19.06.1972 року.
Комісією по призначенню пенсії УПФ України у Тячівському районі по доданих документах про стаж до заяви позивача від 23.06.2010 року прийнято протокольне рішення №20 про відмову в призначенні пенсії по ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із-за відсутності необхідного страхового стажу роботи 5 років.
Згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Відповідно до п.5 Порядку подання та оформлення (перерахунок) пенсії відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Підпунктом б) пункту 7 вказаного Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, так як звернувшись з заявою про призначення пенсії позивачем не виконано вимоги встановлені ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме не підтверджено наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Також колегія суддів вважає правильним, що посилання позивача на те, що працівника УПФ України у Тячівському районі притягнуто до дисциплінарної відповідальності не слід брати до уваги, оскільки останній поніс дисциплінарне стягнення не через відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, а за не повідомлення його про прийняте рішення.
Таким чином, на думку колегії суддів, дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії з 12.01.2011 року, тобто з моменту повторно звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком, в якій ним підтверджено необхідний стаж роботи для призначення пенсії, є правомірними.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 4 серпня 2011 року у справі №2а-1156/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Ухвала у повному обсязі складена 30.09.2014 року.