Справа: № 826/5363/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
30 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дівіна» про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (далі - Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дівіна» (далі - Третя особа) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2014 року ВП №40434581 та скасування вказаної постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2014 року позовну заяву повернуто Позивачу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином згідно вимог ст.35 КАС України.
Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановою Окружного адміністративного суду Києва від 12 листопада 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівіна» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про відмову в реєстрації декларації про готовність об»єкту до експлуатації (нежитлове приміщення - кафе в літ.«А-2» по вул.Квітки-Основ»яненко,7») та повернення поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівіна» документів, що оформлено в формі повідомлення від 20 липня 2012 року №7/20-4698, зобов»язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівіна» декларацію про готовність вказаного об»єкту до експлуатації.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду Києва від 12 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівіна» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду Києва від 12 листопада 2012 року залишено в силі.
Постановою Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Хлопова А.В. від 25.10.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40434581 з примусового виконання виконавчого листа №2а-13820/12/2670, виданого Окружним адміністративним судом Києва відповідно судового рішення від 12 листопада 2012 року, та встановлено боржнику (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області) строк до 01.11.2013 року для самостійного виконання виконавчого документу.
05.11.2013 року на адресу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області надійшов лист від боржника №7/20-7040 про неможливість виконання судового рішення, оскільки декларація про готовність об»єкта до експлуатації подана до Інспекції відповідно Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівельних споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 року №91, який втратив чинність 30.01.2013 року.
27.02.2014 року постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. ВП №40434581 на боржника у зв»язку із невиконанням судового рішення без поважних причин накладено штраф в розмірі 680,00 грн.
Крім того, 31.03.2014 року постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. ВП №40434581 на боржника у зв»язку із невиконанням судового рішення без поважних причин накладено штраф в розмірі 1 360,00 грн.
01.04.2014 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40434581, із змісту якої вбачається, що 01.04.2014 року державним виконавцем також направлено подання про притягнення винних осіб до відповідальності за невиконання рішення суду до Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Відповідач).
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Положеннями ч.1 ст.5 Закону встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст.6 Закону).
Частинами 1, 2 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, серед іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно приписів ст.17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч.1 ст.25 Закону).
Положеннями ч.1 ст.49 Закону визначено підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема, повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону (п.11).
Статтею 75 Закону визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
За правилами ч.3 ст.49 Закону про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно визначення п.8 ч.1 ст.3 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визнання протиправними дій Відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2014 року ВП №40434581 не спричинятиме відновлення порушеного суб»єктивного права Позивача, у зв»язку з чим ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Також колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про дотримання Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови вимог чинного законодавства, зокрема, Закону. Відповідачем вжито всіх необхідних заходів по забезпеченню виконання постанови Окружного адміністративного суду Києва від 12 листопада 2012 року, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №40434581 від 01.04.2014 року є обґрунтованою та законною.
Частиною 1 статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З моменту винесення державним виконавцем вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження Позивачем не вживалося жодних заходів з виконання судового рішення.
Лише після накладення на Позивача штрафних санкцій відповідно постанов Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. від 27.02.2014 року та 31.03.2014 року останнім 17.03.2014 року подано до Окружного адміністративного суду м.Києва заяву про встановлення порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 квітня 2014 року в задоволенні заяви про встановлення порядку виконання судового рішення відмовлено.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області зверталася до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дівіна» про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу від 27.02.2014 року ВП №40434581.
Однак, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2014 року ВП №40434581 та скасування вказаної постанови.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.