18 вересня 2014 року Справа № 114459/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника позивача Кунащук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Квінто-Плюс» 16.06.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0008511520/0/24706/15-2 від 11.10.2010 року та №0008511520/1/1519/15-2 від 24.01.2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0008511520/0/24706/15-2 від 11.10.2010 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0008511520/1/1519/15-2 від 24.01.2011 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Личаківському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав порушення норм матеріального права .
Апелянт зазначає, що п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню. Зазначені коригування відображаються в рядках 8.3 та 16.2 відповідно податкової декларації з ПДВ.
Підпунктом 15.3.1. п.15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами , можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Згідно зі ст.257 Цивільного кодексу України загальну позовну давність установлено тривалістю в три роки.
Враховуючи загальну позовну давність, установлену ст.257 ЦК України, а також положення п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , у разі , якщо зміна суми компенсації вартості товарів чи повернення товарів відбувається після сплину 1095 днів з періоду , в якому було визначено податкові зобов'язання з ПДВ , платник - продавець таких товарів не може застосувати норми п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» і зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, визначені 1095 днів і більше тому.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2010 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за другий квартал 2010 року товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто - Плюс», про що складено Акт № 909/15-2/31897102 від 20.09.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( відкориговано податкові зобов»язання до зменшення ПДВ внаслідок повернення грошових коштів по податкових накладних за період жовтень2006р.-квітень 2007 р.).
11.10.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 909/15-2/31897102 від 20.09.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0008511520/0/24706/15-2. яким відповідно до п. п. «в» п. п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення п. п. 17.1.4. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 14847.67 грн.. у тому числі основний платіж 14140,67 грн.. штрафні (фінансові) санкції 707 грн.
Внаслідок адміністративного оскарження 24.01.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0008511520/1/1519/15-2 аналогічного змісту.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлює строк для проведення коригування податкових зобов'язань платником податків, а поняття проведення коригування та відшкодування податку на додану вартість не є тотожними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком ,так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам права.
Так, з матеріалів справи видно, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова анульовано реєстрацію платника ПДВ актом від 30.04.2010 р. № 28/15-2 (свідоцтво N 18084517 від 30.04.2010р. індив. податк. № 318971013066). в зв"язку з поданням протягом дванадцяти послідовних податкових місяців таких декларації, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду.
Згідно поданої декларації за 2-й квартал 2010 року від 05.07.2010р. № 40514 в ряд.1 відображено обсяг поставки 160 513,00 грн. ПДВ на суму 32 103,00 грн.
Крім того, в декларації по податку на додану вартість за другий квартал 2010 року в стр.8 , 8.3 відкориговано до зменшення ПДВ в розмірі - 15224 грн ( в т. ч. по ЗАТ „ Бізнес Центр Підзамче" ІПН 324081913065 на суму - 14325,00 грн., та ТОВ "ВА-Авто" ІПН 326400813063 на суму - 899,00 грн.) по податкових накладних за період жовтень 2006р.- квітень 2007 р .
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів (послуг), місце надання яких знаходиться на митній території України.
Нормами цього Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
При цьому згідно з п.4.5 ст.4 цього Закону встановлено, що, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню. Зазначені коригування відображаються в рядках 8.3 та 16.2 відповідно податкової декларації з ПДВ.
Згідно п. п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4 цього ж Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Згідно п. 9.8. ст. 9 цього ж Закону при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня. наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Згідно п. п. «в» п. п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели ло заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно п. п. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 цього ж Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня. наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно п. п. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Проведення господарських операцій позивача з ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче» та ТзОВ «ВА-Авто» та повернення коштів податковим органом не оспорюється, а констатується про сплив 1095 днів, а відтак не можливість коригувати податкові зобов»язання.
Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлює строк для проведення коригування податкових зобов'язань платником податків, а поняття проведення коригування та відшкодування податку на додану вартість не є тотожними, тому позов задоволено обгрунтовано.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року у справі №2а-6934/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Ухвала у повному обсязі складена 23.09.2014 року.