ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 вересня 2014 року № 826/11720/14
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О, за участю представників сторін:
від позивача: Ляшенко А.В. (дов. від 20.08.2014р. №20-С)
від відповідача: Білокура В.В. (дов. від 25.04.2014р. №1321/9/26-59-10-19)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.09.2014 року в 14год. 16 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складання Акту від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року;
- зобов'язати ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами складання звірки згідно Акту від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року».
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем допущено порушення положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 р. (надалі - Порядок №1232), Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 р. (надалі - Методичні рекомендації №236) під час складання акту від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779, а саме протиправно зафіксовані висновки про відсутність реальних господарських операцій під час проведення зустрічної звірки.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, позаяк складений акт від 30.07.2014р. №1472/26-59-22-08/34751291 не породжує щодо позивача жодних правових наслідків, і не є обов'язковим для платника податків, з огляду про що у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 30.07.2014р. відповідачем вчинено заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами яких складено акт від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року (надалі по тексту також - акт).
Як слідує зі змісту акту, відповідачем встановлено наступні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд»:
- п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.1982, 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014р. на суму 15685442 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014р. на суму 7840744 грн.
- не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2014р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за березень 2014р.
Також відповідачем встановлено, що правочини, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Позивач категорично не погоджується з відповідністю дій відповідача при здійсненні заходів скерованих на проведення зустрічних звірок імперативним приписам податкового законодавства, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення зустрічних звірок; а висновки, викладені в актах на переконання позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що у свою чергу призводить до порушення прав та законних інтересів позивача як суб'єкта господарювання. З огляду на вищевикладене позивач оскаржив дії щодо складання №2101/26-55-22-07/38441779 до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
Матеріалами справи встановлено, що перевірка здійснювалася на підставі п. 73.5 ст. 73 ПКУ, п 4.4. Наказу ДПА України від 22.04.2011р. №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами Державної податкової служби зустрічних перевірок з урахуванням висновку про результати відпрацювання ризикованого платника податків оперативним підрозділом ГУ міністерства доходів і зборів України.
В акті вказано, що за податковою адресою: 04073, м. Київ. вул. Куренівська, буд. 14-Б, ТОВ «Креалтрейд» уклало договір оренди частини нежитлового приміщення площею 25 кв. м. від 16.05.2014р.
При цьому, зміст акту свідчить про те, що доводи відповідача про порушення позивача норм податкового законодавства ґрунтуються на поясненнях директора Креалтрейд».
Зокрема, відповідачем зазначено, що під час опитування директора ТОВ Креалтрейд» гр. ОСОБА_3, останній підтвердив свою причетність до реєстрації та діяльності підприємства, але на детальні питання щодо фінансово-господарської діяльності даного платника податків, а саме, за рахунок чого сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит, надати пояснення не зміг. Від надання відповідних документів згідно запиту відмовився. Саме на підставі таких пояснень відповідач дійшов до висновку проте, що факт реальності здійснення фінансово-господарської діяльності посадовими особами ТОВ «Креалтрейд» не підтверджено.
Також на підтвердження доводів про порушення позивачем норм податкового законодавства відповідач покликався на інформацію, викладену у акті №148/13-05-22-04/38905991 від 17.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Домін Груп» (код ЄДРПОУ 38902991) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 по 31.12.2013рр.», складений працівниками ДПІ у Франківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, а також акт № 121/13-05-22-04/38905991 від 19.05.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Домін Груп» (код ЄДРПОУ 38902991) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.012.2013 по 28.02.2013рр.», складений працівниками ДПІ у Франківському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.
Аналізуючи правомірність здійснення заходів щодо проведення зустрічної звірки позивача суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (далі - Порядок).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
В силу положень пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби звірок, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Водночас, у випадку проведення зустрічної звірки органом державної податкової служби (ініціатором), відповідно до положень пункту 3.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, пінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При ньому, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).
Таким чином, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації.
Крім того, суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження, у тому числі внаслідок відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням, яке відповідає вимогам законодавства, або вручення під розписку відповідного запиту.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованими листами з повідомленням про вручення відповідних запитів позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такі запити вручалися позивачу шляхом їх вручення під розписку його уповноваженому представнику.
Разом з тим, при проведенні аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за період березень 2014року, поданої ТОВ «Креалтрейд» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що загальна сума податкових зобов'язань позивача складає 15871936 грн., загальна сума податкового кредиту 15858951, позитивне від'ємне значення 12985 грн.
Згідно додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОв «Креалтрейд» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за березень 2014 року в рядку і розділу І Податкові зобов'язання» встановлено формування податкових зобов'язань у загальній сумі 15685442 грн. рахунок контрагентів-покупців.
Перевіркою встановлено, що в базі даних ІАС «Єдиний реєстр податкових накладних» зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 410,7 тис. грн.
При здійсненні аналізі баз даних податкової звітності, яка була надана підприємством виписано декілька податкових накладних на користь контрагентів в один день в сумі ПДВ до 10000,0 грн. відображено в податковій звітності та які не зареєстровано ЄРПН.
В аспекті вищевикладених висновків відповідача, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому він мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких були надані для проведення перевірки, відповідали вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.
Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас суд не погоджується з доводами відповідача про нереальність здійснюваних позивачем операцій та факту укладення правочинів, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, з огляду про наступне.
При встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належать складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідності строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Як встановлено статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).
Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.
Крім того, згідно постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову н цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається ні нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися па відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину і повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК Україні вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства посилаючись на їх нікчемність.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем не прийнято до увагу принцип презумпції правомірності правочину, визначеного на законодавчому рівні ст. 204 ЦК України.
Крім того, в силу положень ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.
У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.
Виходячи із вищевикладених правових нормам та аналізуючи дані акту, суд прийшов до висновку, що складений відповідачем акт є необґрунтованим.
Також суд звертає увагу на те, що на час звернення до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 р. (надалі - Методичні рекомендації №165).
Вказані Методичні рекомендації №165 були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.
В п.1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».
Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Крім того, суд звертає увага на те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальної перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Системний аналіз норм чинного податкового законодавства свідчить, що єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.
Вищевикладене свідчить про те, що у відповідача не було правових підстав для коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
З урахуванням того, що висновки, викладені у акті від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 не може бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків вказаного акту, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо внесення інформації, відображеної в акті до автоматизованої системи є протиправними.
Разом з тим, оскільки, доводи, викладені відповідачем у від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 не знайшли свого документального підтвердження, були спростовані фактичними обставинами справи та імперативними приписами чинного законодавства, а збереження внесених даних та їх використання у подальшому може призвести до визнання нікчемними угод, укладеними за ланцюгами постачання, до визнання відсутньою бази об'єкта оподаткування податком на додану вартість і негативно відобразиться на взаємовідносинах з контрагентами позивача та державою, позовна вимога про зобов'язання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами складання звірки згідно Акту від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року», підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних дій.
Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складання Акту від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.
Зобов'язати ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами складання звірки згідно Акту від 30.07.2014 року №2101/26-55-22-07/38441779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» (податковий номер 38441779) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року».
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур