Справа №490/2523/14-ц 29.09.2014 29.09.2014 29.09.2014
Провадження №22-ц/784/2535/14 Головуючий у І інстанції Гуденко О.А.
Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.
іменем України
29 вересня 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Серебрякової Т.В. та Кушнірової Т.Б.
із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,
з участю:
позивачів - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2014 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Шамрай» про покладення обов'язку по проведенню зборів учасників товариства, прийняття рішення щодо включення за правом спадкуванням в склад засновників товариства з обмеженою відповідальністю, внесення змін до статуту товариства, їх затвердження і реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, -
02 липня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пред'явили до ТОВ «Типографія Шамрай» (далі Товариство) позов, який обґрунтували наступним.
Відповідно до рішення загальних зборів засновників від 05 грудня 2005 року їх батько - ОСОБА_5, та ОСОБА_3 заснували Товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Шамрай», з початковим статутним капіталом 400 000 гривень.
Кожен з них вніс до статутного капіталу майна на 200 000 гривень, у зв'язку з чим їх частки в ньому визначено рівними.
29 березня 2010 року ОСОБА_5 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, в тому числі і на частку у статутному капіталі.
Вони, як спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину, отримавши 09 лютого 2011 року відповідні свідоцтва.
Згідно з пунктом 5.5 Статуту ТОВ «Типографія Шамрай» у зв'язку із смертю учасника товариства - фізичної особи правонаступники (спадкоємці) мають право вступу до Товариства.
У відповідності з цим, вони висловили бажання стати членами товариства, про що інформували загальні збори товариства у поданих в письмовій формі заявах.
Проте, замість того, щоб провести збори і належним чином оформити їх членство в товаристві, ОСОБА_3, який є його керівником, всіляко зволікає з проведенням зборів, порушуючи їх корпоративні права та цивільні інтереси.
Посилаючись на виписані обставини, просили позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що причиною зволікання з вирішенням заяв позивачів є ненадання ними правовстановлюючих документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2014 року позов задоволено частково, на ТОВ «Типографія Шамрай» покладено обов'язок у місячний строк провести загальні збори учасників Товариства з розгляду питання про вступ до нього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 В задоволені решти позовних вимог - відмовлено за їх передчасністю.
ОСОБА_2, в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 оскаржила це рішення в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні вимог про покладення на загальні збори товариства обов'язку ухвалити рішення щодо їх включення за правом спадкуванням за законом в склад учасників товариства, а також внести зміни до статуту товариства, затвердити їх і зареєструвати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і ухвалити в названій частині нове рішення, про задоволення позову у повному обсязі.
Скаргу обґрунтувала невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи і положенням чинного цивільного законодавства.
Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без змін, оскільки суд постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у справі достатньо доказів тому, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо проведення загальних зборів для вирішення заяв позивачів про включення їх, замість померлого батька, у список засновників товариства, а тому на того слід покласти такий обов'язок, обмеживши його виконання місячним терміном. Що ж до інших вимог, які за своєю природою є корпоративними, то їх вирішення є передчасним, оскільки їх може заявляти лише учасник товариства.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, вважає їх, а також висновки, щодо результату вирішення справи вірними, обґрунтованими й законними.
Так, відповідно ст.ст. 98,140,143,145,147 ЦК України, ст. 167 ГК України, пунктів 2,6,10,16,19-20,30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
До виключної компетенції яких належить:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;
4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
7) виключення учасника із товариства;
8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Крім того, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.
Учасник товариства володіє корпоративними правами, під якими слід розуміти права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вільно розпорядитися своєю часткою в статутному капіталі товариства або вийти із товариства, повідомивши в установлений законом строк товариство про свій вихід.
У разі смерті учасника товариства з обмеженою відповідальністю, його частка у статутному капіталі переходить до спадкоємця фізичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України відносяться до юрисдикції господарських судів незалежно від суб'єктного складу учасників спору, за виключенням трудових спорів.
Спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам і розглядаються в порядку цивільного судочинства або за правилами Кодексу адміністративного судочинства України
Розглядаючи справи, що виникають із корпоративних відносин, суд повинен з'ясувати, якими нормами матеріального права регулюються спірні відносини, і на основі цих норм вирішувати справу, зокрема, це можуть бути норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України або закону України від 19 вересня 1991 року "Про господарські товариства", в частині, в якій він не суперечить ЦК України.
При цьому, вирішуючи корпоративні спори необхідно застосовувати тільки такі способи захисту прав та законних інтересів осіб, які передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, або випливають із положень законодавства.
Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, оскільки зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.
При цьому, у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.
У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, дійсними, такими, що підлягають виконанню; про визнання загальних зборів учасників (акціонерів) товариства або реорганізацію товариства такими, що відбулися, оскільки названі способи не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів, передбачених чинним законодавством.
Крім того, суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. До юрисдикції суддів входять лише спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів.
На підставі частини другої статті 7 Закону «Про господарські товариства» до юрисдикції судів відносяться і справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу (входження) учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України та статті 59 Закону України «Про господарські товариства» виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції зборів, а не суду, у зв'язку з чим, прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до товариства з обмеженою відповідальністю теж належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.
З системно-логічного аналізу виписаних норм та їх судового тлумачення слідує наступний висновок, що до прийняття загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Шамрай» рішення по заявам позивачів щодо їх входження до складу учасників товариства, суди усіх юрисдикцій позбавлені можливості впливати на спірну ситуацію, а тим більше вирішувати, відповідно до їх юрисдикції, питання, які безпосередньо торкаються корпоративних прав ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Єдиним можливим на сьогодні способом захисту їх інтересів, є покладення на відповідача обов'язку провести загальні збори товариства, на якому вирішити заяви позивачів, і, у такий спосіб, розблокувати патову ситуацію з неможливістю реалізації позивачами їх спадкових прав.
В залежності від прийнятого товариством рішення, можна бути застосовувати інші, виписані вище способи захисту прав та інтересів сторін. До прийняття рішення товариством заявлені позивачами вимоги, які за своєю сутністю є корпоративними, передчасні, і, саме з названої підстави, у їх задоволенні слід відмовити.
Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і районний суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Що ж до тверджень особи, яка подала апеляційну скаргу, про наявність процесуальних порушень при розгляді судом даної цивільної справи, то вони не можуть слугувати скасуванню оскарженого рішення, оскільки більша частина з них не має підтвердження, а ті ж, що мають місце, носять формальний характер і не вплинули на результат вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка подана в її та ОСОБА_4 інтересах, відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: