м. Харків
25 вересня 2014 р. Справа № 820/15273/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,
за участю:
представника позивача - Заварзіної Н.М, Гербиної О.М.,
представника відповідача - Іщук Л.М., Чупріна Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Чугуївтепло" до Державної податкової інспекції в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Комунального підприємства "Чугуївтепло" (надалі за текстом - КП "Чугуївтепло", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області (надалі за текстом - ДПІ у Чугуївському р-ні ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо відмови здійснити зарахування переплати за податком на додану вартість підприємств в сумі 271692,64 грн. в рахунок майбутніх платежів; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області зарахувати суму переплати по податку на додану вартість в сумі 271692,64 грн. в рахунок майбутніх платежів; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області здійснити коригування даних в картці особового рахунку КП "Чугуївтепло" шляхом включення в неї відомостей про переплату по податку на додану вартість в сумі 271692,64 грн. та зарахування вказаної суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після проведення взаєморозрахунку КП "Чугуївтепло" та ДПІ у Чугуївському р-ні ГУ Міндоходів у Харківській області, податковим органом не зараховано переплата за податком на додану вартість підприємств в сумі 271692,64 грн., а рахується заборгованість на користь КП "Чугуївтепло" у розмірі 8637,90 грн., у зв'язку з чим, позивач вважає дії відповідача неправомірними.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечували та просили у позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на зміст заперечень проти адміністративного позову.
Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Чугуївтепло" 16.07.2014 року звернулося до ДПІ в Чугуївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області з проханням підтвердити акт розрахунків по податку на додану вартість станом на 01.07.2014 р. в сумі 271692, 64 грн. на користь платника податків.
Відповідно до довідки про заборгованість з податків, зборів, що контролюється Чугуївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 06 червня 2014 року № 3355/10/20/29/25/17, заборгованість по податку на додану вартість станом на 06 червня 2014 року за КП "Чугуївтепло" складає 1030491,38 грн., з них недоїмка в сумі 1017847,89 грн. та пеня в сумі 12643,49 грн..
Так, 20.06.2014 року підприємству нараховані податкові зобов'язання по ПДВ, згідно декларації по податку на подану вартість за травень 2014 року, де від'ємне значення в сумі -121059,00 грн. та уточнений розрахунок за липень 2011 року в сумі 210,00 грн. та штрафна санкція в сумі 6,00 грн., за період з 01.06.2014 року по 30 червня 2014 року нарахована пеня, згідно картки обліку платника податків в сумі 20360,18 грн..
Відповідно до платіжних доручень, проведені оплати, а саме: № 840 від 23.06.2014 року в сумі 210,00 грн., № 888 від 25.06.2014 року в сумі 80000,00 грн., № 892 від 26.06.2014 року в сумі 20000,00 грн., № 891 від 26.06.2014 року в сумі 33000,00 грн., № 8 від 26.06.2014 року в сумі 1030491,38 грн. згідно договору взаєморозрахунків по постанові від 18.06.2014 року № 40, № 903 від 27.06.2014 року в сумі 18000,00 грн., № 900 від 27.06.2014 року в сумі 20000,00 грн.. Таким чином, заборгованість на користь КП "Чугуївтепло" станом на 01.07.2014 року складає 271692,82 грн..
В матеріалах справи міститься Акт від 22.07.2014 року за № 2127-20/238 про проведення звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 року до 01.07.2014 року, з якого вбачається, що сальдо станом на 01.07.2014 року склало 8637,90 грн. на користь КП "Чугуївтепло", також сальдо на 01.01.2014 року на користь податкового органу складає 486882,73 грн., несплачена пеня в сумі 42965,95 грн., нарахування основних платежів та штрафних санкцій у сумі 1360359,60 грн., нарахована пеня в сумі 40500,28 грн. та сплата сум податку підприємством у розмірі 1171910,00 грн..
З матеріалів справи вбачається, що КП "Чугуївтепло" повторно звернувся до ДПІ в Чугуївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області 29.07.2014 року з проханням зарахувати переплату у розмірі 271692,64 грн. в рахунок майбутніх платежів по податку на додану вартість та надати акт звірки розрахунків станом на 01.07.2014 року.
Відповідно до відповіді ДПІ в Чугуївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.08.2014 року № 4596/10/20-29-20-52 вбачається, що грошові кошти в сумі 1030491,38 грн. сплачені по Договору про організацію проведення взаєморозрахунку, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.01.2014 року № 30 віднесені по картці особового рахунку в сумі 767436,46 грн., що не відповідає умовам договору.
Судом встановлено, що перед проведенням взаєморозрахунку по постанові № 30 від 29.01.2014 року ДПІ в Чугуївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області надана довідка про заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1030491,38 грн.. Договір про організацію розрахунків № 40/21 від 18.06.2014 року складений на суму 1030491,38 грн. Пунктом № 9 Договору зобов'язують сторони не вчиняти дії з погашення заборгованості до проведення взаєморозрахунків.
Суд зазначає, що жодним договором не може бути обмежено права платника податків на сплату коштів до бюджету Держави, зокрема з наведеною позицію в судовому засіданні погодились представник відповідача.
Суд зазначає, що грошові кошти надійшли на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 14010101 "Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та нарахованої суми податку на додану вартість, які виникли після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Крім того, в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є завідувачем сектору погашення заборгованості Чугуївської ОДПІ ГУ Міндохордів у Харківській області, у зв'язку з чим безпосередньо ним було складено довідку про заборгованість КП "Чугуївтепло" від 06.06.2014 року № 3355/10/20-29-25-17. Крім того пояснив, що переплата по картці особового рахунку по податку на додану вартість складає 8637,90 грн., що підтверджується актом звірки від 22.07.2014 року. Щодо суми переплати КП "Чугуївтепло" у розмірі 271692,82 грн. зазначив, що зазначені кошти неможливо віднести в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість. Також зазначив про невиконання наслідків договору № 40/21 від 18.06.2014 року податковим органом, а саме не відображення всієї суми - 1030491,38 грн. в податкових обліках, окремо суд звертає, що законних та обґрунтованих підстав для цього свідок не навів.
Суд констатує, що відповідно до ст. 43 КАС України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
З урахуванням вищенаведеного, суд не бере до уваги пояснення представників відповідача та свідка по справі, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України зазначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позивачем надано під час розгляду справи належні та допустимі в контексті ст. ст. 69-72 КАС України, на підтвердження своєї позиції по справі, з огляду на які суд доходить висновку про правомірність та законодавчу обґрунтованість позовних вимог.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Відповідно до ст. ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати суд розподіляє в порядку ст. 94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства "Чугуївтепло" до Державної податкової інспекції в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо відмови здійснити зарахування переплати за податком на додану вартість підприємств в сумі 271692 (двісті сімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто дві) гривень 64 коп. в рахунок майбутніх платежів.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області зарахувати суму переплати по податку на додану вартість в сумі 271692 (двісті сімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто дві) гривень 64 копійок в рахунок майбутніх платежів.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Чугуївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області здійснити коригування даних в картці особового рахунку КП "Чугуївтепло" шляхом включення в неї відомостей про переплату по податку на додану вартість в сумі 271692 (двісті сімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто дві) гривень 64 копійок та зарахування вказаної суми.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, р/р 260353013842, філія ХОУ АТ "Ощадбанк" в м. Харків, МФО 351823, код 35944142) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2014 року.
Суддя Супрун Ю.О.