30 вересня 2014 року Справа № 910/13836/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В., Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року
та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 15.07.2014 року
у справі№ 910/13836/14 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела Поділля"
до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" 2) ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві
провизнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним рішення, визнання незаконними та скасування змін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року та на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2014 року у справі № 910/13836/14.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в порушення вимог ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" до касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги - Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, який є стороною у справі № 910/13836/14.
Замість цього до касаційної скарги додано докази направлення копії касаційної скарги - Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, який не є стороною у справі № 910/13836/14.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Частинами першою і другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.
Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" містить лише доводи, які зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів над іншими та їх достовірність і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Пунктом 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 111, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року та на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2014 року у справі № 910/13836/14 повернути скаржнику (з доданими до неї документами).
2. Справу №910/13836/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко