ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15783/14 25.09.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларєв"
простягнення 106934,49 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Вознюк М.О. - представник
від відповідача не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Господарочка" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларєв" заборгованості у розмірі 36955,92грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/15783/14 та призначено розгляд справи на 18.09.2014.
В судовому засіданні 18.09.2014 оголошувалась перерва до 25.09.2014.
11.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 106934,49 грн, а також пеню у розмірі 3863,56 грн та 3% річних у розмірі 480,35 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Як зазначено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Оскільки позивачем при поданні позову не було заявлено вимог про стягнення пені та 3% річних, судом в судовому засіданні 25.09.2014 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 106934,49 грн.
Позовні вимоги розглядаються в редакції прийнятої судом в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 106934,49 грн заяви про уточнення позовних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Дистриб'юторською угодою № 297 від 05.12.2013 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
24.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
Клопотання судом визнано необґрунтованим, причини неявки до суду - неповажними. Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларєв", а не конкретний представник, Господарським процесуальним кодексом України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.
Крім того, до вказаного клопотання не додано жодних доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
05.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларєв" (дистриб'ютор, відповідач) підписано Дистриб'юторську угоду № 297 з протоколом узгодження розбіжностей (далі - Угода).
За умовами вказаної Угоди продавець поставляє продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції, а дистриб'ютор здійснює оплату отриманої продукції та її подальший продаж на умовах, визначених у даній угоді.
Пунктом 11.1 Угоди визначено, що Угода вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2014.
Відповідно до п. 1.4 Угоди загальна ціна угоди складає загальну ціну продукції, поставленої по всім видатковим накладним та іншим товаросупроводжувальним документам протягом дії цієї угоди.
На виконання умов Договору позивач з грудня 2013 року по травень 2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 461902,13 грн, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними наявними в матеріалах справи.
Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписами його представника скріпленими печаткою відповідача на зазначених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є змішаним договором та в частині зобов'язань сторін, що виникли з поставки продукції згідно вищезазначених видаткових накладних, є договором поставки і підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 8.1 Угоди в редакції протоколу узгодження розбіжностей оплата продукції здійснюється дистриб'ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше 60 календарних днів з дня отримання продукції, за згодою сторін можлива часткова або повна передплата.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Угодою виконав належним чином, а саме, з грудня 2013 року по травень 2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 461902,13 грн, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, в яких міститься підпис представника відповідача скріплений печаткою про отримання товару.
Проте, в порушення умов Угоди, відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної (не пізніше 60 календарних днів з дня отримання продукції) оплати отриманого товару виконав не в повному та перерахував позивачу кошти за отриману продукцію у розмірі 354967,64 грн, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. У зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 106934,49 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Угодою відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на те, що позивачем було поставлено частину продукції неналежної якості, яка не відповідала вимогам п. 4.14 Угоди щодо терміну її придатності, судом не приймається, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані зі сторони відповідача і скріплені печаткою підприємства без будь-яких зауважень щодо якості поставленого товару.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у розмірі 106934,49 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, при поданні позову та заяви про уточнення позовних вимог позивачем згідно платіжних доручень № 1543 від 14.07.2014 та № 1934 від 08.09.2014 сплачено судовий збір у загальному розмірі 3654,00 грн.
Судом розглядались позовні вимоги про стягнення 106934,49 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 2138,69 грн.
Таким чином, 1515,31 грн судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларєв" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 18-А, ідентифікаційний код 19479382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 41, ідентифікаційний код 32727100) заборгованість у розмірі 106934 (сто шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 2138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн 69 коп.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 41, ідентифікаційний код 32727100) 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн 31 коп. надмірно сплаченого судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 29.09.2014
Суддя Ю.М. Смирнова